Господарський суд Києва відкрив провадження за позовом власника Ukrlandfarming Олега Бахматюка в Національний банк України (НБУ) про розірвання договору щодо поруки. Про це свідчить відповідна постанова, опубліковане в Держреєстрі.
Згідно з судовими матеріалами, зазначений договір стосується рефінансування НБУ для банку «Фінансова ініціатива» на 2 млрд грн. Підготовче засідання у цій справі призначене на 1 жовтня поточного року.
Правоохоронці в 2019 р відновили слідство про нецільове використання рефінансування НБУ на суму в 1, 2 млрд грн, яке отримав VAB Банк. Згодом правоохоронці оголосили бізнесмена в українському розшук.
Тим часом міжнародні кредитори Ukrlandfarming написали лист уряду з проханням зустрітися з ними, щоб не допустити дефолту компанії з подальшою передачею активів компанії за борги. Зараз сам Олег Бахматюк знаходиться у Відні (Австрія) разом зі своєю сім’єю, рідною сестрою Наталією Романюк та Денисом Мальцевим. Пізніше він заявив, що повернеться в Україну за умови, якщо його права як людини і власника бізнесу будуть дотримуватися української правоохоронної системою і НАБУ, в тому числі.
Чию ж сторону займе український закон в даному конфлікті інтересів? Про це і не тільки розповів президент Асоціації українських банків Андрій Дубас в ефірі телеканалу “Перший Діловий“.
За словами фахівця, тут є велика кількість додаткових відомостей, які знаходяться під грифом таємницею банківської інформації та інших деталей слідства у цій справі.
“Найкраще тут було б звернутися до першоджерела. Хочу сказати, що Національним банком видаються кредити рефінансування в різні період часу за різними процедурами. Після 2014 року – вже коли почалася реформа банківської системи, і стався так званий банкопаду. Зараз, наприклад отримати кредит рефінансування з боку Національного банку не під ліквідну заставу абсолютно неможливо. це в принципі радує, тому що сьогоднішня банківська система – це вже зовсім інша банківська система і зовсім іншої якості, ніж це було фактично 5-6 років тому. Тому є десь так позитивний настрій на майбутнє. Якщо говорити про той час, то насправді це був трохи екстремальний період бо після 2014 року у нас була ситуація, коли у нас було і держава на межі, і бюджет, і ми знаємо всю цю історію в 2014 році з втечею Януковича тощо. тобто – це була ситуація дуже складна. Ми, як асоціація українських банків зі 105 банків (так званого банкопаду, а точніше очищення банківської системи) підрахували, що не всі банки з цього списку були настільки безнадійними. Тому що до 2014 року політика держави була орієнтована на так зване скорочення банківської системи і потім, коли сталася криза, а будь-яка криза, навіть політичний, тягне за собою відтік вкладів, тобто люди з-за невизначеності приходять в банки і забирають свої вкладення і банк стикається з проблемою розриву ліквідності – коли йому вже потрібна допомога. В такому випадку таку допомогу повинен надавати Нацбанк, як “кредитора останньої інстанції”. Але в той період часу не всі банки змогли достукатися до Національного банку”, – сказав експерт.
Окремим питанням полягаєв тому, чи може Нацбанк в якості компенсації забрати у Бахматюка його особисту власність у вигляді тих же заводів.
“Абсолютно має право і зобов’язаний це робити. І більш того, дуже добре, що в 2014 році Національний банк скористався можливістю і взяв особисте зобов’язання у бенефіціара цих двох банків. Тому що, як ви пам’ятаєте, в 2014 році структура власності банків не була такою відкритою, як вона є зараз. Зараз вона вся відкрита для бенефіціарного власника. А тоді цього не було. .Тоді всі знали, хто є власником того чи іншого банку, але в документах там стояли певні юридичні особи і так далі. Тому дуже добре, що в 2014 році Національний банк зробив це і зараз оскаржувати це власнику про якого йде мова, не дуже правильно. Адже якщо ти заручився за конкретні кредити в ті буремні часи, то ти повинен ці гроші повернути. Якщо говорити про конкретні суми. То, по- перше, тут є дві фінансові структури: “Фінансова ініціатива” і “VAB Банк”, які отримували позики. Ну я думаю, що всі ці матеріали є в Національному банку. Якщо говорити про кредитах рефінансування у справі пана Бахматюка, то Нацбанк на сто відсотків зобов’язаний вживати заходів. Звичайно ж власник цих двох фінансових структур може знаходити багато аргументів і пояснень, включаючи і обставини того періоду, просити відтермінування та інше – це його право захищатися, як і будь-якої людини. Але Нацбанк тут діє повністю в правовому полі і не те що повинен, а просто зобов’язаний ці гроші повернути. І дуже добре, що в 2014 році, в червні таке зобов’язання є”, – вважає Дубас.
Чи можна повернути ліквідовані банки?
“Дійсно у нас в українській практиці є, якщо я не помиляюся, приблизно 10 випадків рішення Верховного суду, як останньої інстанції, про те, що Національний банк десять банків вивів з ринку не обгрунтовно. Це були конкретні рішення які не можна оскаржити законом . На такі рішення звичайно ж можна посилатися. Був нещодавно прийнятий закон, який фактично передбачав процедуру про те, що банки не можуть бути повернуті на ринок, а максимально що може отримати власник – це компенсація від держави, в разі якщо це буде доведено відповідними юридичними міжнародними структурами. Але в Національному банку, без різниці брати у приклад тодішній Нацбанк або теперішній, були куратори, які конкретно і чітко моніторили події, які відбувалися у всіх банках. Якщо тоді у нас було 180 банків (зараз є 74), то на той момент напевно і потрібно десь було ставити питання співробітникам Нацбанку і відповідним директорам по вертикалі: “куди саме вони дивилися і чому були допущені ті чи інші кроки, які привели до виведення грошових коштів? “. Є всі нормативи в банківській системі. Є навіть дуже вузький норматив, наприклад кредитування взаємопов’язаних осіб. Зараз банки з цим не жартують, тому що втрата ліцензії обходиться їм дуже дорого. Але ж тоді, правильно говориться, що відповідальність повинні нести декілька сторін. Тому якщо банк збанкрутував через свою господарську діяльність, то такий банк повинен був би потрапити до Фонду гарантування вкладів і активи з пасивами повинні були б звестися, в тому випадку якщо їх не виводили. Тоді всі вкладники можуть отримати назад свої гроші. Але на жаль, в тих банках цього не було і тому тут питання до двох сторін, як до власників, так і до менеджменту“, – вважає експерт.
Що стосується чуток про арешт майна Бахматюка в розмірі одного мільярда гривень, то тут потрібно звинувачувати погану роботу держ структур.
“Це не просте питання, тому що все таки не всі державні органи пройшли своє реформування, як це є в структурах, з якими ми працюємо. Ну скажімо, банківський регулятор і так далі. В Україні фактично з трьох гілок влади сьогодні, на мою суб’єктивну думку, найбільше уваги вимагає третя судова гілка влади. Тому що бувають просто до смішного судові рішення, буквально парадоксальні, які доводиться потім скасовувати вищим інстанціями і так далі. Тому не виконання рішень або ж скасування таких рішень або невиконання конкретними державними чиновниками таких рішень – це питання скоріше до правоохоронної системи і її реформування. Адже ми сьогодні говоримо про можливості однієї людини відстоювати свої права для того, щоб або не погасити свої зобов’язання, які були в 2014 році, або для того, щоб відстрочити цей процес і так далі. Тут швидше за все потрібно дивитися на цю ситуацію з двох сторін. Правильно сказано було сьогодні про те, що коли кредит видається, він може мати будь-які фіктивні документи. Але повірте, кожен кредит і його ризики прораховують наперед банківською системою. Сьогодні, наприклад, дати кредит без повідомлення Нацбанку і без конкретної чіткої оцінки – складно. Я знаю, наприклад, по нашим банкам, що 51 постанову посилила умови видачі кредитів. І плюс кожна застава оцінюється в коефіцієнті до виданого кредиту. Тому сказати про те, що якось без повідомлення кураторів були виведені ці кошти – в це просто мало віриться. Потрібно розуміти, про який саме майно йде мова. Чи є там безпосередня 100% власність тієї чи іншої людини, або ж якась часткова власність. Є державні виконавці – це органи, які діють за верховенством права. У цих органів немає можливості виходити за рамки дозволеного, у них є чіткі інструкції. Тому, це до них питання, чому вони не виконують свою роботу“, – заявив він.
В цілому експерт вважає, що тут актуально говорити про проблему не однієї людини, а дбати в цілому про українську еклноміку і банківську систему.
“Я б більше хотів звернути увагу на те, що є бізнес який працює і може тягнути на собі певні турднощі. В Україні закрили 105 банків. За підрахунками експертів, у укркінцев на руках через недовіру до бакнвоской системі тогад виявилося понад сто млрд доларів . Це гроші виведені з економіки та банківської системи. Минулого тижня бивло засідання вищої експертної колегії Асоціації українських банків, куди до речі увійшли всі колишні глави банків – Тішіпко, Ющенко, Стельмах та інші. Ми до речі якраз-таки говорили про те, не як відноситися до бізнесу або до бізнесмена, як до окремої негативної особистості (хоча тут звичайно є певні персоналії і до них питання). Нам швидше потрібно думати про те, як розвивати українську економіку і придумати такі механізми, щоб у нас не закривали банки, а навпаки, відкривалися. Щоб банківська система росла, щоб кредити були. Скоро ми проведемо ще одне засідання із залученням прем’єр-міністра і голови Національного банку для дискусії і для того, щоб була комунікація економчічного блоку. Не може бути прогноз банку по інфляції 4% до кінця року, а уряд говорить 7/8 або навіть 11%. Тобто в контексті нашої сьогоднішньої дискусії є бізнес, який генерує ВВП і з цього всього далі йдуть податки тощо. Тому ми повинні сьогодні в центр цього діалогу ставити саме бізнес і те, яким чином ми повинні йому допомагати. Я зараз говорю не про конкретні прізвища, а про укріанску економіку. Якщо ми будемо сидіти і говорити про те, хто що неправильно робить, то в результаті ми може дійти до того, що у нас будуть просто державні службовці, яких нікому буде забезпечувати”, – резюмував Дубас.
Нагадаємо, що власник Ukrlandfarming Олег Бахматюк ініціював розірвання договору поручительства з Національним банком України. Відповідне провадження у цій справі було зареєстровано в київському Господарському суді 25 серпня. Йдеться про справу №910/12542/20, яке ініціював сам Бахматюк.
У документі йдеться про те, що такі вимоги були обгрунтовані істотною зміною обставин, якими сторони керувалися станом на день укладення договору поруки. Угода була укладена раніше, в червні 2014 року. За попередніми даними, мова може йти про рефінансування НБУ на 2 млрд грн. Засідання в стінах Господарського суду має відбутися 1 жовтня.
Стрічка новин 
