Верховна Рада 28 січня прийняла закон про створення Бюро економічної безпеки.
Також, в першому читанні був прийнятий законопроект «Про внесення змін до адміністративного і кримінального законодавства щодо впровадження діяльності Бюро економічної безпеки України» (№3959-1).
Законопроектом вносяться зміни до Кримінального процесуального кодексу, якими визначено підслідність Бюро економічної безпеки України.
Зокрема, детективам Бюро економічної безпеки України пропонується надати повноваження здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень, визначених деякими статтями Кримінального кодексу.
Також законопроектом закріплюються повноваження для здійснення оперативними підрозділами Бюро економічної безпеки України негласних слідчих (розшукових) дій, дають право зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а також передбачають інші повноваження для належного досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Бюро економічної безпеки України.
Свою думку з цього питання висловив Олег Гетьман, економіст.
“Це досить складне питання. І дійсно, усі представники влади намагалися це зробити, але їм не давалося, тому що голосів не вистачало, або в останній момент інші органи втручалися в ці питання. Завжди ця проблема залишалася не вирішеною. Тому складно сказати, чому саме зараз це все ж таки справдилося.
Я працюю в експертній групі, які вважають цей законопроект пріоритетним. Не все пройшло добре, але проект Бюро економічної безпеки був найбільш вдалим, його вдалося реалізувати у досить адекватній редакції. Ми працювали з депутатами, адже до першого читання було багато зауважень. Найголовніший недолік був у тому, що керівництво Бюро хотіли підпорядкувати президенту, але згідно з конституцією це неможливо. Для експертів оптимальним підпорядкуванням було під Кабінетом міністрів”, – говорить експерт.
На думку Олега Гетьмана, експертному середовищу остання редакція законопроекту подобається. Окрім того, більшість бізнес-асоціацій також підтримала саме цю редакцію закону. Єдина Європейська бізнес-асоціація не підтвердила документ.
“Переглядаючи позицію ЄБА ми не побачили жодного критичного зауваження, яке було б дійсно експертно обгрунтовано. Загалом зауваження стосувалися про те, чого у самому законі не було. Наприклад регулювання правопорушень КПК. Також кілька зауважень мають суб’єктивний характер”, – додає фахівець.
Олег Гетьман зауважує, що питання антиквот розглядалося Комітетом, але було визначено не конституційним. Тому в уряд пішли по процедурі відкритих конкурсів, так само як, обиралися голови Фіскальної та Податкової служб.
“В будь-якому випадку, сформована потужна комісія, яка відбиратиме трьох кандидатів від Кабінету міністрів, Парламенту та РНБО. Крім того, буде пильна увага громадськості, ЗМІ та експертної групи.
Ми очікуємо, що обрання керівництва бюро пройде швидко, тому що є до цього увага суспільства. На мою думку, ми вже дійшли до тої межі, коли політично недоцільно затягувати це призначення. До кінця року, я гадаю, вже будуть створені нові органи та обрано керівників для них”, – резюмує експерт.
Стрічка новин 
