Уряд України схвалив законопроект, який передбачає вихід країни з угоди СНД про створення міждержавного резерву біопрепаратів та інших засобів захисту тварин.
«Вийти з угоди про створення міждержавного резерву біопрепаратів та інших засобів захисту тварин у державах – учасницях Співдружності Незалежних Держав. Договір підписали в місті Москві 12 квітня 1996 року», – зазначено в документі.
Українська сторона відзначила, що участь країни в угоді не має сенсу, оскільки країна протягом останніх десяти років не використовувала зазначені в списку препарати.
На початку березня Україна вийшла з угоди в рамках СНД про співробітництво в сфері стільникового зв’язку. А в лютому країна вийшла з пов’язаних в рамках СНД угод про цивільну авіацію та використання повітряного простору. У серпні 2020 року Україна вийшла з семи угод СНД, які були укладені в сфері цивільної авіації. Наразі країна не представлена в Міждержавній консультативній раді «Радіонавігація».
Так чи потрібна Україні співпраця з країнами СНД відносно експорту товарів? Подробиці теми розповів український аналітик Михайло Кацин в ефірі телеканалу «Перший Діловий».
«Наразі СНД по факту не існує. Ця організація абсолютно мертвонароджена. Вона була створена в грудні 1991 року і вже тоді було очевидно, що з неї нічого не вийде. Країни, які утворилися в СНД не були готові на якусь економічну інтеграцію. І це було зрозуміло, тому що з країною агресором Російською Федерацією неможливо було вступати в будь-які економічні інтеграційні освіти за прикладом того ж Європейського союзу, де спочатку існувало рівноправність і функціонування єдиного внутрішнього ринку», – сказав експерт.
Також він підкреслив, що після анексії Криму Росією, Україна більше не вважає торгівлю з СНД своїм пріоритетом, а намагається відповідати стандартам ЄС і відкривати для себе європейські майданчики для експорту.
«Природно, після анексії Криму Україна вийшла зі складу СНД і зрозуміло, що зараз країна переорієнтує свої експортні можливості на внутрішній ринок ЄС. І звичайно зараз ми поступово впроваджуємося на всі чотири ринки ЄС – це товари, послуги, капітал і пересування робочої сили. Звичайно нам цікаво насамперед наближатися до тих стандартів, які нині існують на ринку Європейського союзу та інших альтернативних майданчиках. Тобто наразі ми поступово відмежовуємося від тих стандартів, які раніше вважалися задовільними на ринку країн СНД. Адже країни СНД більше не є пріоритетом в нашій торгівлі», – сказав він.
Фахівець розповів, що нині у держави є можливість в рамках зони вільної торгівлі з ЄС укласти аналогічну угоду і з країнами СНД, однак сама держава економічно від цього навряд чи виграє.
«Безумовно Україна може в двосторонньому порядку встановлювати поглиблені торгові відносини з країнами, які досі входять в СНД в тому випадку, якщо для держави в цьому є економічна вигода. Зараз у нас діє зона вільної торгівлі з Європейським союзом, яка не забороняє нам підписувати договори про аналогічні зони вільної торгівлі з іншими країнами. Тому зараз Україна веде такі активні перемовини з Туреччиною. Аналогічна політика може бути й стосовно країн СНД. Інше питання полягає в тому, наскільки це потрібно самій Україні. Адже наразі наша країна є найбільшим ринком збуту на території пост радянського простору. Тому зараз країні така співпраця не дуже цікаво. Для нас пріоритетні більші ринки, куди ми можемо експортувати за нульовими ставками наші товари. Тут потрібно орієнтуватися виключно на власні інтереси для того, щоб підвищувати експортні позиції країни», – уточнив експерт.
Нагадаємо, що Україна увійшла в топ найбільших світових експортерів пшениці. За підсумками 2020 року країна посіла 5 позицію в топі найкращих, як свідчать дані асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
За інформацією відомства, на першому місці розмістилися такі країни, як Російська Федерація, Сполучені Штати Америки, Канада і Франція.
Стрічка новин 
