Наступного року Мінфін планує отримати півтора мільярда доларів від МВФ та інших міжнародних фінансових організацій. Зростання запозичень для фінансування загального фонду держбюджету передбачається до 685 млрд гривень, умовно кажучи, на 10%. З них облігації внутрішньої державної позики складуть майже 550 млрд. Міністр одночасно каже про скорочення державного боргу з 68% ВВП до 64,6%.
У тому, наскільки треба збільшити виплати кредиторам, аби скоротити держборг, збільшуючи при цьому запозичення, спеціально для Першого ділового телеканалу розбирався економічний експерт Андрій Длигач.
“Мені це здається абсолютно не реалістичним. Неможливо одночасно мати тенденцію по зниженню боргу по відношенню до ВВП і роздувати дефіцит бюджету до 6% від ВВП це 270 млрд гривень, і мати в бюджеті 600 млрд гривень для обслуговування боргу.
600 млрд гривень – це половина видатків для держбюджету. Мені здається, що ми маємо намагатися зменшити запозичення, зменшити держборг. Ми маємо великою мірою стимулювати прямі іноземні інвестиції, а не збільшувати держфонд, наприклад на будування доріг, з яких, здається 70 млрд – це державні гарантії, які знов таки будуть реальними виплатами держави, як це традиційно відбувається в Україні.
Отже, ми маємо відкривати країну для прямих іноземних інвестицій, для інвестицій у інфраструктуру і виробництво. Це буде ключовим рішенням для держави найближчого часу, а не намагання все контролювати через державу, збільшуючи продаж цінних паперів або кредитування самої держави, це шлях в нікуди. Політично, це можливо і зробить красиву картинку, але після місцевих виборів, і Кабмін, і Верховна Рада змушені будуть робити бюджет більш реалістичним. Розуміючи, що запозичити гроші в такому обсязі Україні навряд чи вдасться” – вважає спеціаліст.
МВФ поки тримає діалог з Україною на паузі. Але експерт впевнений, що не так все погано в Україні, як малюється, зараз країна йде за вдалою траєкторією.
“Через політичні “хотєлки” та через неспроможність зробити реальні реформи в державі ситуація поки залишається складною. Наприклад, підвищення мінімалки коштуватиме держбюджету у наступному році 40 млрд гривень, які ми знову будемо проїдати. А умовна “дірка” від податку на виведений капітал становила б максимум 30 млрд гривень, а за умов того, що прибутки компаній суттєво зменшилися, вона б становила 10 млрд гривень або навіть менше.
Та штучна “дірка”, яку створили виключно через політичні забаганки, вона суттєво більша, аніж те, що насправді могло перезапустити українську економіку, та зробити її набагато більш привабливою для зовнішніх і внутрішніх інвестицій. Ось в цьому і полягає проблема чинної влади. Вона не спроможна дивитися на ситуацію стратегічно” – запевняє Андрій Длигач.
Економіст очікує, що вже після виборів у Верховної Ради не забракне мужності базувати рішення на довготермінові стратегії, а не намаганні сподобатися виборцям у короткотерміновий період.
“Ми маємо пам’ятати, що дефіцит бюджету, ті запозичення, які ми беремо, щоб фінансувати дефіцит, а не модернізувати економіку, це гроші, які ми позичаємо в наступних поколінь” – говорить експерт.
Відомо, що Мінфін декларує збільшення видатків на 57%, але порівняв план розвитку початку 2020 року без перегляду бюджету у квітні. Але якщо порахувати з переглядом бюджету у квітні, то видатки збільшилися лише на 0,1% ВВП і становлять 4,3% ВВП на медицину.
“В даному випадку я підтримав би Мінфін, це пов’язано з тим, що ми маємо мати єдину базу для оцінок. Але, обидві точки зору і Парламенту, і Мінфіну, вони правильні. Треба домовитись Кабміну і Нацбанку по тій базі, яка буде рахуватись” – резюмував Андрій Длигач.
Стрічка новин 
