Президент Володимир Зеленський підписав закон “Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями в Україні” № 1116-IX, який Верховна Рада прийняла 17 грудня 2020 року.
В Офісі Президента вважають, що цей документ буде сприяти поновленню інвестиційної активності в Україні після кризового 2020 року.
Закон передбачає надання державної підтримки українським та іноземним інвесторам із загальною сумою інвестицій від 20 млн євро.
Зокрема, визначено можливість отримання податкових пільг, забезпечення інвестиційних проектів об’єктами суміжної інфраструктури, надання переважного права землекористування земельними ділянками державної або комунальної власності для реалізації інвестиційних проектів, закріплення гарантій інвестора шляхом укладення прямого договору з урядом України. При цьому загальний обсяг державної підтримки не повинен перевищувати 30% від суми інвестицій в проект.
Згідно з документом, підтримка буде надана підприємствам, які працюють у переробній промисловості, транспортної галузі, освіті, наукової та науково-технічній галузях; охороні здоров’я, мистецтві, культурі, спорті, туризмі та курортно-рекреаційній сфері.
Також передбачено створення спеціального урядового уповноваженого установи, яке буде займатися супроводом інвестиційних проектів, допомогою інвесторам з початку проекту і протягом всього часу його тривалості.
Подробиці теми розповів віцепрезидент Українського національного комітету Міжнародної торгової палати з питань оподаткування, бухобліку та аудиту Дмитро Олексієнко в ефірі телеканалу “Перший Діловий“.
«20 млн євро – це цифра, яку Україна взяла з Європейської директиви. Вона є межею, яка відрізняє маленький і великий бізнес для Європи. У нас ця цифра просто перекочувала до закону «про бухгалтерський облік». Також в наших законах те, що менш як 20 млн євро вже вважається маленьким бізнесом», – сказав фахівець.
За його словами, влада взяла 20 мільйонів євро і все. При цьому розуміючи, що потрібні інвестиції можуть прийти не відразу.
«Це говорить про те, що влада звичайно ж більше приваблює сюди великий капітал – не маленький. Маленький і середній бізнес тут взагалі не враховується, нібито з ним все добре. І це попри коронавірус і карантин. Хоча наша організація як раз таки вважає, що спасти в цьому відношенні краще за все малий або середній бізнес», – зазначив він.
Також Алексєєнко підтвердив, що даний законопроект вже підписаний президентом України Володимиром Зеленським та опублікований на відповідному порталі. Однак і до цього дня його норми не діють.
«З моменту того, як пан президент оголосив про інвест-нянах пройшло більше, ніж пів року. І я чесно кажучи не розумію, чому так довго приймався цей законопроект. Він начебто має бути невідкладним. При тому що інвестиції – це найчастіше питання часу. І чим більше часу ми тягнемо, тим менше інвестицій надходить в країну. Також є ще один ряд підзаконних актів, які потрібно реалізувати Кабінет міністрів. Зокрема, запустити цей законопроект з інвест-нянамі», – вказав він.
Також він прокоментував питання преференцій для тих бізнесменів, які будуть готові вкласти гроші в країну. Здебільшого тут мова йде про податкові пільги.
«Взагалі податки є неконкурентною преференцією для бізнесу. Але саме податкові пільги звичайно ж нині є номером 1 для інвесторів. Наприклад, зараз всі наші сусіди вже такий підхід давно активно застосовують. Ті ж Польща, Угорщина, Словаччина, Словенія та інші країни. Вони дають такі ж пільги, як і в даному законопроекті, але з кращими умовами – або на більш тривалий термін, або інвестори не платять податки за землю або ж за інші фінансові нюанси. Тобто, нині існують різні моделі на цей рахунок, якими активно користуються наші сусіди. Україна в цьому питанні довго відставала і зараз для неї це просто необхідний крок. Зараз інститут пільг порушує відразу три головні принципи оподаткування. І наш Мінфін раніше боровся з цією проблемою», – вважає експерт.
Спеціаліст акцентується, що в Україні ніколи не існувало національної стратегії з надання даних пільг.
«У нас зараз пільги отримують ті галузі, які найбільше лобіюють в політиці. Ми не бачимо, щоб вони надавалися більш депресивним регіонам або ж тим галузям, які реально потребують підтримки. Тобто державного підходу в цьому питанні абсолютно немає», – сказав віцепрезидент Українського національного комітету Міжнародної торгової палати з питань оподаткування, бухобліку та аудиту.
Він навів приклад, що за останній час майже на 14% впала ставка ПДВ для аграріїв, і це при тому, що – це далеко не найбільша збиткова галузь в Україні.
В цілому експерт вважає, що поточні послаблення і пільги з боку держави стосовно інвестицій все ще поступаються аналогічним пропозиціям з боку європейських країн.
«Ми навіть при таких пільги не можемо скласти конкуренцію Польщі, яка надає цілі гранти для бізнесу. Тому тут влада швидше просто на щось сподівається, ніж реально прогнозує ситуацію», – зазначив Алексєєнко.
Нагадаємо, що український уряд наголошує на важливості створення особливих економічно-правових умов для інвесторів в рамках розвитку економіки Донеччини й Луганщини та їх реінтеграції.
Йдеться, зокрема, про введення механізмів державно-приватного партнерства, побудові індустріальних парків зі спеціальним режимом інноваційно-інвестиційної діяльності.
Стрічка новин 
