Українська зернова асоціація застерігає виробників і постачальників зерна від спроб зірвати форвардні контракти, що може привести до недофінансування галузі та значного падіння виробництва зерна.
“Такі дії виробників спровокують мільярдні збитки на українському ринку зернових. Також це призведе до того, що покупці українського зерна вже в наступному сезоні зменшать ліміти на фінансування ринку за форвардними контрактами на наступний рік і скоротять обсяги торгівлі з потенційно ризикованим українським ринком. Україна може втратити близько 11-12 млрд доларів фінансування аграрного сектора”, – заявили в асоціації.
Через несумлінну поведінку частини виробників і постачальників зерна на українському ринку, які, не маючи збитковий врожай, водночас маніпулюють неврожаєм в декількох областях країни, намагаються зірвати виконання форвардних контрактів, укладених навесні нинішнього року на реалізацію зерна.
“Коли коситься урожай, зазвичай велика пропозиція зерна на ринку провокує падіння ціни. Тому кожен сільгоспвиробник, як правило, продає 20-30% свого потенційного врожаю за форвардними контрактами з відстрочкою постачання, щоб захистити себе від прогнозованого падіння ціни. У нинішньому ж році різке підвищення цін призвело до того, що деякі сільгоспвиробники та торгові компанії не хочуть виконувати умови раніше укладених угод“, – відзначили в асоціації.
Чи може держава впливати на таку ситуацію і чи є результат від останніх урядових нарад з даної проблематики?
Подробиці теми розповів керівник порталу «Зерноторг» Олександр Мащенко в ефірі телеканалу «Перший Діловий».
На думку експерта, український уряд рухається в правильному курсу в контексті того, що дійсно намагається скерувати ситуацію в кращу сторону.
«Однозначно потрібно звертати увагу уряду на ту ситуацію, яка наразі відбувається в цій галузі. Але також тут потрібно бути реалістами. Ми розуміємо, що наразі в руках міністерства є по суті можливість в рамках якогось бюджету розпорядиться грошима і видати компенсації сільгоспвиробникам. Розуміючи, який реальний бар’єр стоїть зараз перед сільгоспвиробником, то швидше за все розмір компенсації не можна буде навіть порівняти з тими розмірами втрат, які зараз спостерігаються в цій галузі. Те що ведеться робота – це однозначно позитивно, але сподіватися на те, що це якось може врятувати ситуацію, навряд чи доводиться», – вважає фахівець.
Варто відзначити, що в цьому контексті ряд профільних Асоціацій зазначає, що деякі аграрії прикривалися ситуацією з недавньою посухою для того, щоб маніпулювати форвардними контрактами й не виконувати свої прямі зобов’язання.
«Зараз ми багато говоримо про господарства, які втратили урожай в ході посухи. Деяким аграрієм навіть не було сенсу виводити в поле комбайн, бо це було не рентабельно. Але насправді врожайність в Україні недотягнула до планової й більшість господарств в Україні, незалежно від регіонів, де вони знаходяться, не дотягли до планової позначки. Багато з них навіть отримуючи врожай, який не є катастрофічним за мірками південних регіонів, все одно не можуть перекрити собі вартість виробництва. Багато зафіксували для себе ціни на більш низькому порозі тому зараз вже підвищення цін не дасть їм можливості відігратися. Тому говорити про це, як про змову – не варто. Просто ми в цілому розуміємо, що Україна не добрала до планового врожаю. Частина врожаю продавалася за форвардними контрактами, коли ціни формувалися на очікуванні тієї пропозиції, яку раніше прогнозували. Тепер ми просто не дотягуємо до нових цін», – вважає фахівець.
Олександр Мащенко каже, що в цій ситуації потрібно раціонально зважувати втрати всіх сільгоспвиробників на всій території України. Тому що зараз дуже багато фермерів просто не дотягли ні до показників минулого року, ні до своїх планів.
Також деякі експерти попереджають про те, що в разі реального дефолту виробників, які працюють за форвардними контрактами, українські міжнародні партнери можуть урізати ліміти по фінансуванню галузі на наступний рік. Для України це приблизно 12 млрд доларів на рік. Але наскільки реальний цей сценарій насправді?
«В ціну форвардних контрактів завжди закладаються ризики й ми розуміємо, що якщо в цей раз не стримаємо своїх зобов’язань, то наступного разу отримаємо просто певний дисконт за контрактом. Це буде враховано і в ціні вже наступних періодів. Водночас говорити про те, що ми зовсім не отримаємо фінансування – не можна. Швидше за все просто дещо зміняться самі канали фінансування. Проблема також полягає в тому, що зараз в історію щодо невиконання контракту потрапила сама можна сказати цивілізована частина українського аграрного бізнесу. Тобто, це ті, хто еволюціонував від спотової роботи й лотереї до розуміння того, що потрібно укладати форварди та завчасно брати на себе певні зобов’язання. Ймовірно, це вдарить по ціні не тільки в Україні, але і в цілому вплине на ті бізнес-моделі й систему торгівлі, які вже є», – уклав фахівець.
Однак чи чисті самі трейдери у своїх намірах і угодах стосовно сільгоспвиробників?
Експерт, вважає, що такі підозри не відповідають дійсності. Адже зазвичай у будь-якого трейдера є свої бізнес-процеси і своя вартість.
«До того ж для людей які працюють в зерні не секрет, що зазвичай саме на трейдера багато в чому лежить та сама робота з ризиками. Найчастіше у нас трейдери отримують дефолт першими, тому не можна говорити про те, що це солодкий бізнес в якому все гаразд», – резюмував Мащенко.
Нагадаємо, що в Україні за підсумками 2019 року нараховується 46 794 фермерських господарств. Про це свідчать дані Державної служби статистики України.
З цього числа в країні функціонує приблизно 28 тисяч кооперативів, мала частина яких, в кількості 1008 одиниць, має сільськогосподарський виробничий характер.
Стрічка новин 
