Європейський парламент ухвалив «Закон про цифрові послуги». Він де-факто забороняє великим інтернет-компаніям на кшталт Google, Amazon та Facebook використовувати особисту інформацію користувачів у таргетованій рекламі.
За проголосували 530 депутатів, проти – 78.
Поправки про цифрову рекламу, які вперше були представлені ще в 2020-му році, також не дозволять відстежувати інформацію про сексуальну орієнтацію та расу користувачів, політичні та релігійні погляди. Саме ці дані закон забороняє використовувати у просуванні товарів та послуг.
Крім цього, закон зобов’язує алгоритми реклами стати прозорішими. При цьому кожен зможе відмовитися від відстеження їх даних і вимагати компенсацію у разі невидалення неналежного, незаконного, що розпалює ненавість контенту.
Закон набирає чинності не раніше 2023 року. Наступного місяця розпочнеться масштабна низка погоджень із Єврокомісією та країнами – учасницями ЄС. У разі позитивного результату компаніям, що порушують правила, загрожує штраф, причому великий: 6% від глобальної виручки.
Дмитро Снопченко, експерт із кібербезпеки, виступив в ефірі «Першого Ділового» телеканалу, заявивши, що у країнах Європейського союзу планують заборонити «агресивну» рекламу.
Експерт пояснив, що зараз діють правила розповсюдження реклами на умовах, визначених способами збирання, обробки та повідомлень користувачів про те, як ця інформація збирається.
Щодо документа «Закон про цифрові послуги», прийнятого Європейським парламентом, Дмитро Снопченко пояснив:
«Цей закон насамперед передбачає обмеження таргетованої реклами для неповнолітніх користувачів, а по-друге, використання конфіденційної інформації (не всієї персональної, саме деяких положень: сексуальних, політичних, релігійних уподобань). Тобто заборонити використовувати ці напрямки переваг у таргетованій рекламі. Також з метою полегшити заборону з погляду користувача на обробку та використання таких чутливих даних».
Тим часом експерт вважає, що навіть після введення цих обмежень, порушення відбуватимуться і за вищевказаними сферами. «Просто ці сфери не будуть використовуватись у рекламі. Вони будуть використовуватися іншим якимось способом: не в рекламі, а наприклад, у профільуванні користувача, у створенні образу користувача, якому можна буде показувати іншу рекламу. Проте все одно ця інформація використовуватиметься».
Раніше ми повідомляли, що прокурори 10 штатів Америки подали на Google позовну заяву. У позові уточнюється, що компанія, що перебуває у складі холдингу Alphabet, протягом тривалого часу вводила в оману учасників рекламних аукціонів, організацією яких займається Google.