Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення питань організації корпоративного управління в банках і інших питань функціонування банківської системи», який Верховна Рада прийняла 30 червня 2021 року.
Цей документ допоможе підвищити якість роботи банків в Україні, сприятиме стабільності банківського сектора і посилить захист прав вкладників та інших кредиторів.
Крім того, закон має на меті адаптацію банківського законодавства України до правових норм Європейського Союзу.
Зокрема, він зміцнює корпоративне управління в банках шляхом підвищення відповідальності ради та правління фінустанови за прийняті рішення. Також розширюється перелік питань, що належать до виключної компетенції ради банку. Разом з тим встановлюються вимоги до членів ради та правління банку по їх колективної придатності.
Крім того, документ запроваджує трирівневу систему внутрішнього контролю банку, яка повинна бути інтегрована в систему корпоративного управління. Це сприятиме поліпшенню якості управління банками, включаючи управлінням ризиками.
Закон також прописує нову структуру капіталу банку, в тому числі — вимоги до формування буферів капіталу. Встановлюються вимоги щодо достатності внутрішнього капіталу і ліквідності банку з урахуванням можливих ризиків.
Розширюються повноваження Національного банку в області нагляду.
Крім того, удосконалюються положення щодо здійснення консолідованого нагляду за банківськими групами, узгодження придбання або збільшення істотної участі в банках, посилюються вимоги по ліцензуванню банків і акціонерів.
Олександр Лисенко, експерт з корпоративного управління Київської школи економіки, говорить про ситуацію так:
«Реформа корпоративного управління почалася після Революції Переваги. Не варто плутати її з корпоратизацією — це різні поняття. Стартовим проектом був «Нафтогаз». Однак варто сказати, що наші політики почали розбиратися в питанні тільки зараз, до цього призвів цілий ряд кроків. А так, початок був покладений в 2016 році з введенням наглядових рад, і в 2017 перший такий незалежний наглядова рада була створена саме в “Нафтогазі”».
Протокольним рішенням у 2020 році були визначені 15 держпідприємств (компаній), в яких реформування повинно було бути введено відразу ж. На практиці зміни були введені частково, найповніше — в держбанках. Яскравим прикладом, за словами експерта, може служити «ПриватБанк».
«Не можна сказати, що в інших компаніях реформа не спрацювала. Насправді був зроблений перший крок, але другий чомусь не був зроблений, з цим складно. Перший же крок — це наглядові ради й прибутковість. Наприклад, «Укрпошта» — прибуткова. Це свого роду кейс-study для багатьох інших», — говорить експерт.
В цілому ж реформа націлена на те, щоб вивести держкомпанії зі збитків і зробити їх прибутковими. Причин тому, що реформа досі не запрацювала на повну силу, досить багато. Одна з них, за словами експерта — відсутність політичної волі.
Більше цікавої інформації на тему введення корпоративного управління, причин і приводів для зривів реформи, Олександр Лисенко розповів в ефірі «Першого Ділового» телеканалу.