Фонд гарантування вкладів останнім часом продає банківські активи і банківські кредити цілими пулами – при чому, з величезним дисконтом, який досягає 90 – 98%. У самому Фонді запевняють, що все роблять прозоро і законно.
Наскільки прозорими є аукціони з продажу активів банків Фондом гарантування вкладів фізосіб (ФГВ) – задалися питанням на «Першому діловому» і запросили в студію гостя – відомого правозахисника Едуарда Багірова.
«Даний Фонд покликаний захищати інтереси громадян України та інтереси держави. Коли банк ліквідується, то його фінансові активи переходять в управління державою через даний фонд. Коли фонд виділяє гроші з бюджету держави на депозити, то водночас, реалізація цих активів на таких аукціонах бажана за максимальною ціною – поповнює бюджет. І коли ми читаємо новини, що даний фонд реалізував майно банків з дисконтом в 90 – 98%, то на практиці це означає одне: якщо державі повинні були повернути 1 мільярд, то повернули всього 10 мільйонів. Відповідно і держава, і громадяни України втратили 990 мільйонів гривень. І це називається фінансовим шахрайством. Керівництво Фонду гарантування вкладів проводить такі операції щонайменше вже років 10», – розповів Багіров.
За словами правозахисника, у ФГВ зайняті лише тим, щоб створити сприятливі умови тим юридичним особам, який через певні корупційні схеми, враховуючи інтерес керівника ФГВ, створюють картину перед громадянами України та контролюючими органами
«Одним з перших держбанків, які потрапили під ліквідаційний процес – був« Родовід-банк ». Перед ліквідацією він став державним банком. На той час при владі прем’єром була Юлія Тимошенко і від держави туди зайшов Олександр Шепєлєв. Різні прем’єри ставили в банку своїх людей. «Родовід» був четвертим за величиною банком в країні з активами в 60 мільярдів гривень. І банк в результаті певних дій визнали не ліквідним, його ліквідували та активи передали в ФГВ. Фонд повинен був реалізувати майно за високими цінами. Але використовували корупційну схему, найбільш ласі шматки продали своїм компаніям, формували цілі пули активів – і покупці завжди знаходилися – і з дисконтом в 95 – 99% викуповували всі цікаві активи «Родоводу», – зазначає Багіров.
Насправді банк уже 10 років ліквідують, але про нього дотепер говорять. Наприклад, в січні цього року активи у 2, 8 мільярдів були продані за 170 мільйонів. І купила активи компанія «Факторинг-систем». Кінцевим бенефіціари структури є Денис Горбуненко – ексглава «Родовід-банку». Хоча в законодавстві прописано, що не можуть власники купити свої ж активи.
«Немає відповідальності, тому що є люди, які фінансово заохочують правоохоронні органи, щоб вони закривали очі на порушення. Це глобальне шахрайство. Адже капітал банку складається з особистих активів залучених коштів і коштів акціонерів, і в тому числі з коштів громадян. Коли банк ліквідується – держава виплачує свої гроші. 2,8 млрд. Було виплачено державою вкладникам. Тепер на ці гроші Фонд гарантування вкладів повинен був продати майно «Родоводу» і повернути гроші, але за копійки він продав це майно колишнім власникам», – розповів експерт.
Участь в цьому бере ФГВ, закриває очі правоохоронна система.
“Невже ми настільки багаті, щоб продавати негідникам майно з банківського сектора. Де податкова, прокуратура, МВС? Я хочу звернутися до пані Венедиктової – в Генпрокуратуру, до міністра Авакову, в ГБР. Нехай заведуть кримінальне виробництво і проведуть розслідування“, – розповів Багіров .
Серед останніх гучних справ – справа з майном «Дельта-банку». Компанії, пов’язані з колишнім керівництвом цього банку, намагаються за безцінь купити активи банку. Серед таких компаній: «Дельта-М», «Конкорд-факторинг», «Вердикт-капітал», «ФК Гефест».
«На самих аукціонах відомо заздалегідь хто братиме участь, хто буде купувати і хто буде отримувати прибуток. Місяці за два-три до початку самого аукціону це знають самі учасники. Насправді все прописується під конкретні компанії. Хоча публіку намагаються переконати в тому, що «Прозорро» – це максимально чесний майданчик, але вже доведено, що система не така вже й прозора. Такі аукціони – це домовлені аукціони», – каже Багіров.
Нечесною є така процедура не тільки для держави, а й для бізнесменів, пересічних громадян.
«Представники малого і середнього бізнесу брали в банку кредит, люди отримували квартири в кредит. Проходить час – банк ліквідують, кредити збирають в пул і продають фінансовим шакалам з дисконтом. У мене питання – а чому держава не продає тим же позичальникам ці кредити з дисконтом в 90%? За логікою, саме позичальник має першочергове право викупити свій кредит з дисконтом. Але ФГВ продає такі кредити «своїм». Ці ж шакали приходять до позичальників і починають їх кошмарити, залякувати, погрожувати, щоб позичальник віддав гроші їм, що купили ці кредити з дисконтом. Тим більше, що працюють вони поза законодавчим полем. Держава не враховує інтереси позичальників абсолютно, хоча повинно», – пояснює правозахисник.
Існує і проблема в тому, що більшість з таких фірм – підставні. Наприклад, в темі з майном «Дельта-банку» фігурує якась фінансова компанія «Форинт». На останньому аукціоні пул кредитів на 271 млн. Гривень вони придбали всього за 12,5 млн. Гривень.
«Назви у таких фірм« шакалів »можуть бути різними – в тому числі і« Форинт ». Вони займаються віджиманням грошей у юридичних осіб, у громадян, і представляються господарями тих об’єктів, які вони купили за безцінь через ФГВ. Скарг на такі компанії багато. Багато звернень до поліції, прокуратури, СБУ. У деяких випадках – відбиваються, а в інших – віддають останнє. Така діяльність є незаконною. Але у фірм є покровителі. Зазвичай – це представники влади. Ось є у нас міністр або генпрокурор, у них є заступники. Міністри і прокурори йдуть, міняються заступники, і коли приходить такий новий заступник – співробітник середньої ланки йому розповідає: ось ці компанії дають нам в місяць таку і таку частку. Таким чином порушується конституційна норма, порушується механізм за допомогою якого громадяни могли б відновити свої законні права. Тому «Форинт» – в ажурі, а у громадян шансів нуль” , – каже Багіров.
Як вдалося дізнатися журналістам «Першого ділового» – власниками того ж «Форинту» є якісь Юлія і Вадим Островські, сама ж фірма зареєстрована за адресою Московська 32/2, де зареєстровано понад 100 фірм. Правозахисники запевняють – на обличчя створення цілого конвертаційного центру.
«За однією юридичною адресою – в квартирі або приміщенні можна зареєструвати 2 – 3 компанії. Щоб співробітники розміщувалися в цих приміщеннях, і компанія могла реально юридично і фактично працювати. Але коли в одному приміщенні реєструють 30, 40, 100 200 організацій – навіть якщо б там працювало по 3 людини, які були б величезна накладка. З чого і висновок – ці фірми – звичайні «мильні бульбашки» або одноденки. Створюють такі одноденки для того, щоб обходити податкове законодавство, здійснюючи податкові злочини. Спочатку їх створюють, потім через них прокручують якусь суму грошей, готівку, купують, продають, оформляють. Потім ці компанії закривають і тому ж адресою створюється мережа інших фірм з іншими назвами. А відкриті і потім закриті фірми залишаються безкарними. Адже за останні 15 – 20 років не внесли в законодавчу базу змін, щоб громадяни, які відкрили по 5-10 фірм звітували: що робила компанія, які вона приносила доходи, скільки податків сплатила? Змін не внесли, тому що в цьому зацікавлені власники таких фірм, їх заступники, начальники з генеральськими погонами. Всі вони зацікавлені щоб ці компанії створили, прокрутили аферу, не заплатили податки, отримали прибуток і швидко закрили компанію », – розповів Багіров.
Як з’ясувалося, за адресою Московська 32/2 існує і група підтримки «форинтів», а саме – юридична компанія «Синтія», під керівництвом Євгена Іщенко, який раніше одним з юристів «Райффайзен банку Аваль». І хоча зараз Іщенко офіційно звільнений, це не заважає йому представляти банк в судових розглядах.
«Насправді, це не юридична компанія це юридично мафіозна структура, де працюють колишні прокурори, судді та співробітники МВС, СБУ. І вони залучають фахівців фінансової сфери. І виступають в судах в інтересах банків проти клієнтів – тих хто брали позики у банків. Хоча вони і ведуть юридичну діяльність, але ця діяльність спрямована на те, щоб представляти інтереси дуже вузького кола громадян, які володіли правами в банках і спрямована проти клієнтів банків. А ті компанії, які захищають інтереси фінансової установи, вони солідарні зі своїми роботодавцями і беруть участь в різних юридичних і фінансових схемах, які дозволяють їм збагачуватися, при цьому порушуючи закон. І вони це роблять красиво – тому що знають закон, знають де поставити правильно кому і допомогти своїм замовникам », – зазначив експерт.
У розпорядженні редакції опинився документ, який підтверджує щільне співробітництво «Форинту» з «Райффайзенбанк Аваль» – договору факторингу, договору перевідступ права вимоги, прохання прийняти процесуальне правонаступництво.
Схема з банками-банкрутами зрозуміла – вони реалізують борги з величезним дисконтом, але в даному випадку – «Райффайзен» чинний міжнародний банк з іноземним капіталом, але працює за схемою банків-банкрутів.
«Райффанзен» – діючий банк, і в його капіталі є частка зарубіжних засновників і вони зацікавлені в тому, щоб видані кредити повернулися з відсотками і банк отримав прибуток. І якщо через ці, так званих, договорів факторингу (коли банк продає борги фінансовим шакалів, вони починають свою діяльність) – це сильно підірве довіру і авторитет «Райффайзен банку». Адже інші юридичні особи не будуть брати кредити у цього банку, розуміючи що вони порушують закони про банки і банківську діяльність, банківську таємницю і інші закони. Банк поступово буде мати малу ліквідність, і це може стати причиною банкрутства. Тоді вже буде потрійний удар: зарубіжні фінансові інвестори не будуть вкладати банківську сферу України, зменшиться довіру до українського банківського сектору, а громадяни України і юридичні особи, які мали депозити в цьому банку, матимуть проблеми», – пояснює правозахисник.
За його словами, в прибутку виявляться тільки шахраї, які сьогодні очолюють управління «Райффайзен банку» і нібито представляють інтереси акціонерів. А насправді отримують відкати
«У діючій компанії забирають кредитний портфель і продають якимось фінансовим покидькам, які називають себе фінкомпаній на підставі факторингу, і які потім вже намагаються віджимати у проблемних клієнтів борги. Все це повинно бути приводом і підставою для того щоб залучати в розслідування правоохоронців. Але впевнений, що найближчим часом ось ці фінансові компанії будуть і далі купувати у «Райффайзен банку» та інших банків, тому що це вигідно. Сподіваюся, що за допомогою преси вдасться достукатися і до правоохоронних органів, і до акціонерів в головному офісі «Райффайзена», щоб вони провели перевірку і залучили винних до відповідальності, а також стали ініціаторами позовів проти таких ось дрібних фінансових шахраїв », – підсумував Едуард Багіров .
Нагадаємо, що колишньому чиновнику Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повідомлено про підозру. Прокуратура запідозрила його в розтраті активів банку «АКТ Капітал» в сумі понад п’ять мільйонів гривень.
Раніше повідомлялося, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у вівторок, 17 березня, завершив ліквідацію неплатоспроможного київського Фортуна-банку.
Стрічка новин 
