Іноземці не збираються підтримувати капіталами стабільність українських «дочок» і вкладати кошти в їх розвиток. Вони виводять кошти з нашої країни, роблять це відкрито і без обмежень. 11 вересня 2020 року Райффайзен Банк Аваль планує провести загальні збори акціонерів, на якому буде розглядати питання виведення дивідендів на велику суму – 4,27 млрд грн.
Тобто власники заберуть 90% прибутку української фінустанови за 2019 рік: 4,27 млрд грн із зароблених 4,75 млрд грн. І лише 474,1 млн грн залишать в його резервний фонд. Навіть не фахівці розуміють, що це крихти.
Особливо в контексті погіршення фінансового стану української банківської системи через пандемію коронавірусу: 16 з 75 наших банків отримали в першому півріччі 2020 року збитки, і багато з них перебувають на межі окупності. Фінансисти хором пророкують зростання збитковості в липні-грудні 2020 го, а банки з іноземним капіталом на цьому тлі виводять капітали з України.
Чому так відбувається, чим це загрожує для української економіки. І що потрібно зробити, щоб залучити інвестиції в банківський сектор? На ці питання спеціально в коментарі для Першого Ділового телеканалу відповів аналітик Олексій Лупоносов.
За його словами, є нормативна база НБУ, яка передбачає норму, що регулятивний і простий капітали банків низькі. За підвищення регулятивного капіталу ведуть боротьбу ще з 2000-х років, тоді була ситуація така, що капітал всієї банківської системи України дорівнював до капіталу одного середнього банку в Польщі.
«Зараз ця ситуація дещо покращилася. Але все ж, якщо законодавча база не вимагає більше внесків капіталу, ніж потрібно, то навіщо поспішати це робити? », – каже він.
Тут фахівець уточнив, що варто враховувати і той факт, що у нас немає захищеності бізнесу, тож про що можна говорити, коли у нас можна навіть високопоставленим особам завдати матеріальної шкоди. А про звичайни бізнес годі і казати.
Також Лупоносов стверджує, що станом на сьогоднішній день, інвестору не цікаво залишати Україну. Що стосується спекулятивного капіталу, то так – він вийде.
«Ми вже бачимо, що гривня вперше влітку почала падати, тому що почав йти спекулятивний капітал. Що стосується реальних інвесторів – вони будуть за безцінь скуповувати все, що можна скупити. У цьому сенсі ми цікаві інвесторам», – уточнив банківський експерт, додавши, що вони (інвестори) скуповують все, але поки нічого не вкладають у розвиток.
Разом з тим, для того щоб залучити інвестиції в банківський сектор банківський аналітик Олексій Лупоносов назвав кілька чинників:
Збільшити рівень капіталу (щоб люди з мінімальними грошима не могли відкривати банки, з метою того, щоб набрати депозитів і втекти). Як у всіх європейських банках, банк повинен мати право працювати в Україні, якщо у нього є капітал хоча б 1,5 мільярда доларів.
Зафіксувати закони про банки і банківську діяльність та сформувати капітал не в гривні, а в якийсь із «твердих валют», або ж в банківських металах.
«Найголовніше – потрібно реформувати Фонд гарантування вкладів. Станом на сьогоднішній день, у нас вже було дві банківські кризи, коли погоріли всі іноземні страхові компанії, всі пенсійні фонди. З такою системою Фонду гарантування вкладів, банки нікому не потрібні», – говорить він.
“Ще одне. В Україні необхідно створити інвестиційний банк. Як без цього можна щось розвивати в країні? Наші класичні банки на заході називаються ощадними банками, а ощадні банки – це інша стратегія поведінки. Інвестиційні банки приносять більше грошей. Тому законодавчо потрібно дозволити в Україні відкривати інвестиційні банки », – підсумував він.
Нещодавно ми писали, що за підсумками останнього місяця в Україні відзначилася позитивна динаміка щодо рівня зниження банківських ставок по депозитах.
Також ми повідомляли, що карантин зменшив кредитний портфель банків, але не чинив ніякого впливу на прагнення громадян залишати депозити. До такого висновку прийшли в Національному банку України.
Стрічка новин 
