11 червня 64 народних депутата України подали до Конституційного суду конституційне подання для скасування так званого “антіКоломойского” закону, прийнятого Верховною Радою для отримання фінансування з боку Міжнародного валютного фонду. Чим керуються чиновники і який вердикт може прийняти Конституційний суд України? Про це розповів політолог Руслан Бортник в коментарі для телеканалу «Перший Діловий».
Ініціаторами подання стали такі відомі політичні особи парламенту, як депутати від “Батьківщини” Юлія Тимошенко і Сергій Власенко. Також подання підписали нардепи від “Батьківщини”, депутатської групи “За майбутнє” і народні депутати, яких пов’язують з Коломойським: Олександр Дубінський і Андрій Поляков.
На даний момент частина української спільноти пояснює такі політичні ініціативи лобіюванням інтересів українського олігарха Ігоря Колмойского.
За словами політолога Руслана Бортника, тут питання полягає не тільки в колишньому власнику «Привату», хоч така ініціатива і впливає на рейтинги окремих нардепів.
«У цьому питанні потрібно подумати про десяток інших власників українських банків. Крім того, частина політиків протестувала проти антибанківські закону в силу протидії співпраці з МВФ і через своє бажання просто створити нові проблеми для діючої влади, що виливається, як в економічну, так і в політичну боротьбу між фракціями», – розповів політолог.
Також експерт зазначив, що зараз представники групи «Приват» намагаються скасувати цей закон у зв’язку з тим, що він безпосередньо б’є по ситуації навколо «ПриватБанку», але тут вступають в силу і інтереси інших банківських установ України, які були порушені в період 2014- 2018 років українською владою каденції минулого президента України Петра Порошенка.
«Це 90 банків України, які були виведені з ринку і націоналізовані в період 2014-2018 років. Це стосується величезного українського банківського сегменту, який має національний капітал. Крім того, тут потрібно враховувати заставну вартість цих банків і всього майна, яке вони мали, кредити і зобов’язаннями перед банками з боку громадян і юридичних осіб, що були обмануті. Зараз це вилилося в величезний пласт проблеми, яка зачіпає суму в десятки мільярдів доларів», – зазначив фахівець.
Тому багато українських політиків керуються в своїх діях особистими інтересами, які були порушені під час зачистки банківського ринку.
«Ця зачистки відбувалася на догоду зовнішнім гравцям: іноземним банкам і МВФ. Політики будуть протидіяти цьому закону, тому що він обнуляє можливості юридичних претензій, які можуть бути спрямовані проти діяльності за періоди 2014-2018 років” – вважає фахівець, адже в разі скасування цього закону залишаються шанси, що колишні власники цих банків зможуть або повернути собі банки, або отримати належні грошові компенсації за втрату майна.
При цьому експерт вважає, що шанс на задоволення відповідного прохання з боку народних депутатів в стінах КСУ – є.
У той же час, для України це може обернутися призупиненням співпраці з Міжнародним валютним фондом, адже прийняття банківського закону було однією з головних умов з боку організації.
«Для МВФ таке рішення з боку Конституційного суду стане маркером того, що українські політичні еліти більше не мають потреби в МВФ і це може створити конфлікт між Україною і фондом», – резюмував Руслан Бортник.
Україна уклала з Міжнародним валютним фондом співпрацю в рамках програми кредитування під назвою «stand by», яка розрахована на 18 місяців і охоплює обсяг виплат в 5 млрд доларів. За даними представника України у Фонді Владислава Рашкован, перша сума траншу розміром в 2,1 млрд доларів вже направлена в Україну.
За словами фахівців, перший транш можна назвати взаємозаліком між МВФ і Україною, так як фактично вся його сума розміром в 2,1 млрд доларів піде на виплати країни за зовнішніми боргами, які потрібно буде погасити вже в поточному році.
Стрічка новин 
