Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) оскаржила в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду (ВАКС) рішення про закриття справи проти екс-міністра екології Миколи Злочевського, яке виніс Печерський районний суд Києва. Про це повідомили в Офісі генерального прокурора.
1 жовтня 2020 року слідчий суддя Печерського райсуду виніс постанову, згідно з яким генеральний прокурор була зобов’язана розглянути клопотання адвоката у справі екс-міністра екології та – за результатами його розгляду – скасувати постанову детектива НАБУ про відновлення розслідування у кримінальному провадженні.
У той же час постанова судді Печерського суду зобов’язувало прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, закрити справу проти Злочевського.
Однак відповідне рішення суду не надходило ні в Офіс Генпрокурора, ні в САП. Про його існування стало відомо лише 12 жовтня через Єдиного держреєстру судових рішень.
В Офісі генпрокурора заявили, що слідчий суддя Печерського райсуду не мав повноважень розглядати таку скаргу адвоката. Такі повноваження мають тільки судді Вищого антикорупційного суду.
Таким чином, слідчий суддя Печерського суду вийшов за рамки своїх повноважень і фактично перейняв на себе повноваження Генпрокурора, відзначають в Офісі Генпрокурора. При цьому, суддя не вивчив матеріали кримінального провадження і не викликав уповноваженого прокурора на судове засідання, зазначається в повідомленні.
Зараз вирішується питання про можливе звернення до Вищої Ради Правосуддя зі скаргою на вчинення дисциплінарного проступку суддею Печерського суду.
Спеціально для Першого ділового телеканалу у ситуації розбирався юрист Геннадій Дубов.
“Рішення прийнято не по суті провадження, враховуючи винуватість або не винуватість фігурантів. Воно прийнято, по суті з міркувань процесуальних. Мова йде про те, що пройшло 6 років. А існують певні строки досудового розслідування, які на думку суду не були витримані. І у зв’язку із цим, коли підходить граничний термін для можливості проведення досудового розслідування, то слідчий має або передавати справу до суду, або закривати її. Порахувавши відповідні процесуальні строки, суд зобов’язав Генерального прокурора розглянути клопотання адвоката Злочевського, і за наслідками цього розгляду винести рішення про закриття відповідного провадження. По суті, провадження судом не розглядалося” – говорить експерт.
За словами Геннадія Дубова, на сьогодні існують певні конфліктні ситуації, які пов’язані з тим, що антикорупційна вертикаль вважає, що такі справи підсудні суто Вищому антикорупційному суду. Але це не перший випадок, коли Печерський суд виносить рішення у подібних справах.
Також Дубов вважає, що існує проблема, яка пов’язана із тим, що апеляційною інстанцією до Печерського суду є Апеляційний суд м. Києва, а апеляційною інстанцією до Вищого антикорупційного суду є Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду.
“Я думаю, що причина того, що справу то закривали, то знову поновлювали більше ніж 7 разів, є комплексною. Працює обвинувачення, працює захист – це є нормальною процесуальною боротьбою відповідно сторін справи. Але весь дисбаланс в нашій правоохоронній системі накладає свій відбиток. На мою думку, взагалі антикорупційна вертикаль, яка складається з НАБУ, САП та Вищого антикорупційного суду, побудована поза логікою побудови іншої правоохоронної системи. Тому тут має місце певна системна помилка, яка призводить до таких результатів. Саме тому новостворені органи цієї системи не відповідають суспільним очікуванням, адже найбільшою довірою у населення, як це не дивно, користується СБУ, до якої “реформи” ще не дійшли” – констатує спеціаліст.
Відомо, що пан Злочевський відомий не однією карною справою. Так, одна з них – це скандал з його компанією “Борісма”, яка тісно пов’язана саме з США. В Україні компанію підозрюють в ухиленні від податків, відмиванні коштів та розкраданні державних ресурсів.
“По суті, кейс Злочевського згадується дійсним президентом США Дональдом Трампом. Він використовує це у своїй передвиборчій компанії. Оскільки, син його конкурента Хантер Байден був членом наглядової ради компанії “Борісма”. Трамп говорить, що це було певним хабарем на політичну лояльність. Тому кейс Злочевського використовується у великій політиці. До самого Злочевського це, звісно, не має відношення, але Україну втягують у дискурс. Для нас це не дуже добре” – резюмував експерт.
Стрічка новин 
