У меморандумі з МВФ Україна взяла на себе ряд зобов’язань, зокрема у банківському секторі. Насамперед запевнила європейських партнерів, що НБУ залишиться цілком незалежною від втручання державної політики установою. Проте примусове зниження облікової ставки та вказівка видавати бізнесу кредити за програмою «5 -7 -9» вже свідчать іноземним партнерам про інше. Тому банкіри розглядають меморандум, насамперед, як запобіжний захід.
Також, серед зобов’язань у банківському секторі влада обіцяє посилити вимоги до капіталу банків із розвитком кризи, а також до власників, впровадити принципи корпоративного управління, зменшити обсяги прострочених кредитів у системі, вдосконалити процедури санації банків за участі держави та реалізувати стратегію реформування державних банків.
Державні банки зараз відповідають за більш як половину активів банківської системи, а з “Укрпоштою”, яка настійливо прагне отримати право надавати банківські послуги, державний сектор у фінансовій системі стане ще більш роздутим. У Мінфіні повинні створити спеціальний наглядовий підрозділ, а всередині самих держбанків — комітети з етики для вирішення конфліктів і скарг. Загалом влада обіцяє відмовитися від політичного втручання у діяльність державних банків.
«У нас зараз і справді досить цікава система, бо 50% активів банків належить державі, її частка навіть перевищує 55%. З державними банками важко конкурувати. Тому що приватний банк інвестори рятують з свого карману, а державні рятують за рахунок платників податків. Тому маємо асиметрію. А МВФ хоче зменшити частку держави, аби вирівняти конкуренцію. Ініціативу зменшення державних активів будуть починати з Ощадбанку, тому ще вже є іноземні покупці на нього», – каже експерт з міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян.
За словами експерта, зменшення частки держави у банках відбуватиметься через частковий продаж Ощадбанку ЄБРР і входження МФК у капітал Укргазбанку.
Інших більш радикальних кроків меморандум не передбачив, але є можливість, що стратегію розвитку державних банків переглядатимуть. Влада зробить чергову спробу розібратися із проблемними активами, що накопичилися у державних банках – зараз проблеминих кредитів там значно більше, ніж у приватних банках.
І не останнім пунктом у меморандумі стоїть вимога реформи правоохоронних органів та участь прокуратури, судів, НАБУ у реформі банківського сектору.
Натомість, політичний експерт Олексій Якубін вкрай негативно оцінює такий крок з боку держави.
«Якщо у системі певної країни є високий відсоток державних банків, то це не є відразу погано. Насправді все залежить від того, як цей інструмент використовувати. Цей стереотип ще 70-их років про те, що державна власність завжди погано. Бо неефективною може бути як приватна, так і державна власність», – каже Якубін
В умовах коронакризи держава могла б використовувати банківський сектор для порятунку економіки
Також за глобальної світової пандемії та війни постає питання – наскільки доцільно продавати зараз державні банки? Тим більше вони й так обезцінені через війну на Сході
«Якщо говорити про меморандум з МВФ, то там є підпис і Зеленського, а Президент є дуже чутливим до суспільних настроїв, так що Зеленський може не всі пункти меморандуму виконати. Окрім того, у нас нещодавно був прийнятий закон про обіг землі, який дозволяє бути активними всім учасниками ринку. І державні банки пригодились би державі, як певний інструмент регулювання того ж ринку землі», – пояснює експерт.
На думку Якубіна, ідея зробити «Укрпошту» – банком – не суперечить світовому досвіду.
«Є дуже багато світових прецедентів, та ж Японія – де поштова система використовується для банківських послуг. Можливо в Україні ця ідея є запізною, бо останніми роками мережа Укрпошти скорочувалась. Проте, краще пізно, ніж ніколи. І зараз нічого поганого в цьому не має, бо Укрпошти зможе виконувати додаткові соціальні функції. Адже не секрет що частина пенсіонерів отримають кошти через пошту. Тому можна збільшити капіталізації активу та виконувати більше функцій» – вважає експерт.