У Раді обговорюється ідея щодо підвищення ставки ПДВ до 22-24%. Разом з тим експерти запевняють, що ініціатива влади щодо підвищення ПДВ призведе до погіршення економічної ситуації та нашкодить суспільству. Спочатку потрібно навести порядок у сплаті цього податку, і зупинити розкрадання бюджетних коштів. Держбюджет щомісяця недоотримує від нього 5 млрд грн.
«Колишній міністр фінансів при президенті Зеленському сказав, що у нас щомісяця з бюджету крадеться 5 млрд грн саме на шахрайських схемах ПДВ. Це при 20%, але якщо ставка виросте, то будуть красти більше. Тобто перед тим, як підвищувати ставку ПДВ, вам спочатку треба навести порядок, щоб припинилося розкрадання коштів», – пояснюють економісти.
На їхню думку, якщо не ліквідувати корупційні схеми зі сплатою ПДВ, збільшення ставки податку призведе лише до збагачення людей, які заробляють на схемах, в той час, як економіка країни буде мати втрати.
Подробиці теми розповів партнер податкової практики, директор ГО «Палата податкових консультантів» Віталій Смердов в ефірі телеканалу “Перший Діловий“.
«Насправді збільшення ПДВ не обов’язково призведе до збільшення надходжень до бюджету. Набагато більший ефект в цьому відношенні був би шляхом розширення бази ПДВ. Тобто так званим податок на нерезидентів. А саме по собі механічне збільшення загальної ставки, за моєю оцінкою, не дасть такого результату», – сказав експерт.
Більш того, за словами Смердова, підвищення ставки ПДВ в першу чергу торкнеться звичайних споживачів і як підсумок, може стати причиною збільшення інфляції в Україні.
«ПДВ – це завжди податок на споживача. Це те що збільшить ціни й вартість для споживача, і в кінцевому підсумку може закінчитися наступною хвилею інфляції. Тобто збільшення ставки ПДВ може призвести до зростання цін», – вважає фахівець.
Також він прокоментував питання бюджетного відшкодування через ПДВ.
«Зараз у нас бюджетне відшкодування рахується виходячи зі ставки в 20%. Тобто виходить, що вхідний ПДВ, який компанія отримує за ставкою 20%, потім можна отримати бюджетними відшкодуваннями. І тут ми знову можемо повернутися до питання щодо того, чи зможе це реально збільшити рівень надходжень до бюджету, якщо по суті ми зіткнемося з тим, що і сума бюджетного відшкодування виросте. А у нас наразі існує проблема, коли гроші з бюджету як раз таки не відшкодовуються. У мене є такі клієнти, які роблять відповідні заявки й все одно нічого не отримують, хоча по суті мають право на бюджетне відшкодування», – вказує Смердов.
За його словами, проблема бюджетних відшкодувань виникла через дефіцит українського бюджету.
«Це все пов’язано з дефіцитом бюджету. Це все проблема прибутковості бюджету і того ж мораторію на перевірки в цьому році, адже зазвичай у нас значні надходження йшли саме від них. А у нас майже цілий рік не було ніяких перевірок, а відповідно, наша податкова недоодержувала грошей і постаралася їх отримати за рахунок інших джерел. Там після зміни керівництва, звичайно пішли деякі зміни. Але все одно основна політика цієї системи була спрямована на блокування будь-яких схем і скруток в сфері ПДВ. І звичайно, коли вони боролися зі зловживаннями, то чіпляли й білий бізнес. У нас дуже багато дійсно білого бізнесу з іноземними елементами потрапило під руку Податкової служби й це було пов’язано, як і з неповерненням коштів з бюджету, так і з блокуваннями податкових накладних, коли вішається ризиковий статус і компанія по суті зупиняється», – прокоментував фахівець.
Він вважає, що в цьому аспекті потрібно змінювати сам алгоритм цієї системи, а не окремі нюанси.
«Потрібно змінювати сам алгоритм. Тому що зараз у нас все дуже суб’єктивно. Для того, щоб повісити ризиковий статус на компанію, досить просто якоїсь взаємодії з контрагентами. І тут сама фірма може мати хорошого контрагента, а цей контрагент вже працювати з поганим, але в такому випадку під одну гребінку потрапляють всі», – сказав експерт.
Нагадаємо, що Федерація роботодавців України та ряд асоціацій переробників сільськогосподарської продукції та переробних підприємств спільно виступають проти ставки ПДВ в 14% на окремі види с / г продукції.
Із закликом скасувати відповідну норму Податкового кодексу вони звернулися до голови профільного парламентського комітету Данилу Гетманцева.