12 листопада в “Укроборонпромі” відбулася презентація результатів криміналістичного (forensic) аудиту щодо певних видів діяльності однієї з найбільших компаній концерну – ДП “Антонов”. Про це повідомили в “Укроборонпромі”.
Проект forensic аудиту здійснила компанія Ernst & Young France із залученням українського офісу Ernst&Young і при технічній допомозі уряду Франції.
За результатами проекту аудитори сформували наступні рекомендації:
- Розробити нову модель корпоративного управління на підприємстві, в тому числі впровадити Наглядова рада;
- ввести трирівневу систему ліній захисту, яка повинна базуватися на таких принципах: поліпшення управління операційною діяльністю; управлінні ризиками; впровадження внутрішнього контролю; функції комплаєнс і здійсненні антикорупційних заходів на всіх рівнях компанії; створення незалежного підрозділу внутрішнього аудиту, який підпорядковується безпосередньо Наглядовій раді.
- створити на рівні Наглядової Ради концерну підрозділ (комплаєнс-офіс), який буде стежити за тим, щоб менеджмент під час прийняття рішень діяв в інтересах компанії.
- на рівні Наглядової ради підприємства створити відповідну структуру (комплаєнс офіс) для забезпечення того, що стратегічні і управлінські рішення приймаються на користь компанії і з урахуванням інтересів держави;
- створити систему моніторингу прийняття стратегічних рішень і великих угод, в тому числі ключових контрактів і програм міжнародного співробітництва.
Результати forensic аудиту будуть надані для подальшого розслідування правоохоронним органам – СБУ і НАБУ. Звіт аудиту буде використаний як дорожня карта для трансформації підприємства, а також як пілотна модель, яка надалі буде поширена на інші підприємства “Укроборонпрому” для зниження корупційних ризиків.
Подробиці теми розповів глава експертної організації StateWatch Гліб Канівський в ефірі телеканалу «Перший Діловий».
За словами фахівця, головне завдання аудиторів полягає в тому, щоб показати той шлях для органів управління, який буде близький до свого ідеалу.
«Якщо врахувати те, що перед чинною владою в принципі з 2019 року стоїть завдання провести реформу оборонного комплексу і нарешті вирішити дилему стосовно того, чим саме повинен керувати «Укроборонпром» і я в якій це буде формі. Якою саме має бути форма корпоративного управління в компанії? Наразі подібні рекомендації з боку іноземних аудиторів можуть як раз таки використовуватися урядом для того, щоб наблизити систему управління державним оборонним комплексом до ідеалу», – сказав фахівець.
Експерт нагадав, що раніше Україна вже взяла на себе ряд відповідних зобов’язань на міжнародному рівні і що в цілому реформу підтримують такі структури, як НАТО.
«На мою думку Україна ще з 2015 року взяла на себе зобов’язання провести в державному стратегічному секторі, куди також входить і “Укроборонпром» спеціальну реформу корпоративного управління. І те, що нині реформа не рухається з місця, не означає, що її потрібно не реалізовувати взагалі. Якщо Україна взяла на себе такі міжнародні зобов’язання та й у всіх країн-членів НАТО такі стандарти не викликають жодного здивування. Це для них повсякденна практика”, – вказав фахівець.
Також він наголосив на важливості такої реформи для України в контексті боротьби уряду з корупційними схемами.
«Я впевнений, що країна, яка хоче мінімізувати корупційні ризики в державному секторі повинна впроваджувати такі стандарти», – сказав він.
Також Гліб Канівський прокоментував питання того, чи не виникне конфлікту інтересів при впровадженні так званих комплаенс-офісів, які раніше анонсувала компанія.
«Потрібно розуміти, що такі офіси – це невід’ємна частина нової системи корпоративного управління. Грубо кажучи, це елемент в системі де є Наглядова рада, яка повинна бути політично незалежною і складатися з професіоналів. Кожен член Наглядової ради має право створювати свої комітети для здійснення контролю над відповідним підприємством. Такі комітети повинні бути робочими. Тому що дуже часто в Україні вони є просто формальними та не виконують на належному рівні своїх функцій. Тому комплаенс-офіс також повинен бути активною структурою всередині підприємства. Його головна особливість – це роль звичайної служби безпеки. Просто в такому випадку ця структура буде звітувати не директору компанії, а Наглядовій раді», – резюмував експерт, вказуючи, що таким чином підприємство зможе посилити свій внутрішній контроль.
Він зробив висновок, що виступає активно «за» реформу корпоративного управління щодо «Укробронпрому». Тому що іншого шляху побороти корупцію в Україні поки що немає.
Раніше в Укробронпроме визнали технологічну відсталість компанії, яка склалася через дефіцит фінансування та старих моделей роботи.
За словами фахівця, зараз компанія має можливість розвиватися тільки завдяки реалізації свого експорту, так як внутрішній ринок України бідний і не може забезпечити нормального прибутку для компанії.
Стрічка новин 
