Витрати на ремонт та будівництво доріг, що фінансуються з Фонду боротьби з коронавірусною інфекцією, постійно зростають. При цьому витрати на будівництво лікарень залишаються на одному рівні
Більшість грошей з Фонду витрачені на ремонт автомобільних доріг в рамках президентської програми “Велике будівництво”.
Про це свідчать дані про розподіл коштів з Фонду боротьби з коронавірусною інфекцією, опубліковані 30 жовтня Міністерством фінансів України.
Так, згідно з інформацією Мінфіну, на будівництво і ремонт автодоріг з “коронавірусного” фонду протягом тижня було виділено 2 863,9 млн грн.
Водночас касові видатки на медустанови залишилися на колишньому рівні. Зокрема, на будівництво лікарень витрачено тільки 1 680 млн грн.
Фонд боротьби з коронавірусною інфекцією COVID-19 був створений для фінансування додаткових витрат на охорону здоров’я і соціальних витрат, безпосередньо пов’язаних з епідемією COVID-19.
Термін дії Фонду розрахований на період карантину та наступні після його офіційного завершення 30 днів.
Державна аудиторська служба проводить безперервний контроль за використанням коштів, що спрямовуються в рамках Фонду, щоб уникнути або виявлення можливих зловживань з використанням коштів Фонду.
Як на практиці реалізовуються кошти, які уряд бере з коронавірусного фонду? Подробиці теми розповів голова StateWatch Гліб Канівський в ефірі телеканалу «Перший Діловий».
«За спостереженнями фахівців StateWatch, у нас наразі відбувається не «Велике будівництво», а великий поділ бюджетних коштів. За нашою інформацією, сьогодні у держави немає реальних ресурсів для того, щоб перевірити, чи ефективно використовуються кошти з коронавірусного фонду. Ми не знаємо, чи є там корупція або будь-які інші порушення. Наразі правоохоронні органи України – фактично бездіяльні, тому вони не можуть запобігти крадіжці коштів під час будівництва. Все, що вони можуть зробити – це відкрити кримінальну справу вже після того, як гроші розграбували. Але як показує наша практика, зазвичай такі справи не закінчуються ніякими вироками. За це ніхто не несе відповідальності», – сказав експерт.
Також фахівець відзначив безсилля й інших контролюючих органів. Наприклад, Державну податкової або аудиторської служби.
«Вони будуть перевіряти підсумки будівництва та всіх робіт вже постфактум – через два роки або три. Тоді вже і влада в країні буде інша, і тих фірм, які зараз крадуть мільярди гривень, вже фізично не буде», – зазначив він.
За словами голови StateWatch, наразі «Велике будівництво» для України являє собою занадто великі ризики.
«Гроші, які для цього беруться з ковідного фонду, а це понад 25 млрд гривень, можуть бути витрачені дуже неефективно», – вважає він.
При цьому залишається відкритим питанням, хто більше за всіх наживається на даній ситуації? Адже на цей час чимала сума коштів була спрямована саме на будівництво і відновлення українських доріг.
«Я не буду оригінальним, якщо скажу, що сфера будівництва, а особливо будівництва доріг, це та галузь, яка може «освоїти» взагалі будь-яку суму грошей. Я впевнений, що якщо завтра парламент внесе якийсь додатковий перерозподіл грошей на ремонт доріг, то ставки можуть піднятися і до 100 млн гривень. І навіть таку суму ця сфера може легко витратити до кінця 2020 року», – упевнений експерт.
Канівський вважає, що тут головне питання полягає не в тому, хто скільки виділяє грошей на дороги, а в тому, якою саме за підсумком буде якість цих доріг.
«З урахуванням того, що наш ринок будівництва доріг існує на декількох конкретних підрядниках, то тут мова про дуже великі контракти. Буквально на сотні мільярдів гривень. Тому маленький і середній бізнес туди точно не проб’ється. Більш того, туди не зможе потрапити й бізнес, який наразі перебуває не в дуже хороших відносинах з поточною владою. Зараз всі картелі, отримуючи величезні суми, все одно на ділі не гарантують якість будівництва доріг. На мою думку, в цій змові також бере участь «Укравтодор». Тобто, те підприємство, яке по суті й мало б контролювати питання якості нових доріг», – резюмував фахівець.
Нагадаємо, що протягом січня-жовтня цього року інспектори «Укртрансбезпеки» перевірили понад 590 тисяч транспортних засобів і нарахували майже 111 млн грн плати за перевантаження.
Так, в жовтні було складено 1360 актів порушень габаритно-вагових параметрів.