«Заборгованість теплокомуненерго виникла через погане управління підприємствами» – експерт

Поділитися:

Депутати Верховної Ради 301 голосом прийняли в першому читанні законопроект №3508-д про реструктуризацію боргів за газ теплокомуненерго (ТКЕ) і водопостачальних підприємств. Про це повідомляє пресслужба парламенту.

Згідно з документом, пропонується дозволити підприємствам ТКЕ реструктуризацію заборгованості на п’ять років.

Також документ пропонує скасувати нарахування штрафних санкцій, або пені, на заборгованість, яка виникла після 1 травня 2020 року.

За даними авторів законопроекту заборгованість населення перед теплокомуненерго становить 27 млрд грн, а заборгованість ТКЕ перед «Нафтогазом» – 47 млрд грн і 8 млрд грн штрафних санкцій.

Для врегулювання заборгованості пропонується провести взаєморозрахунки з залученням коштів державного бюджету, реструктуризувати залишки непогашеної заборгованості на визначених законом умовах, і списати пеню, штрафні та фінансові санкції, нараховані на заборгованість.

За словами автора законопроекту, голови підкомітету з питань енергетики Верховної Ради Остапа Шипайло, редакція законопроекту є компромісною і забезпечує баланс інтересів між усіма учасниками ринку.

“Частина боргів об’єктивно пов’язана з недоліками державного регулювання, такі борги не були враховані в рахунках кінцевих споживачів і не мають джерел погашення. Перекладати їх на тарифи майбутніх періодів безвідповідально. В чинних умовах підприємства ТКЕ не можуть якісно готуватися до опалювального сезону”, – резюмував Шипайл.

Чи дійсно потрібен такий крок напередодні нового опалювального сезону? Подробиці теми розповів експерт в сфері житлово-комунального домогосподарства Олег Голубенко в ефірі телеканалу «Перший Діловий».

«Звичайно ж борги – це серйозна проблема, в тому числі й для підприємств, які постачають тепло. Спочатку така велика заборгованість виникла через погане управління підприємствами. Тут мова йде про погану роботу менеджменту, як цих компаній, так і держави. Тут можна перерахувати й Кабінет міністрів, і народних депутатів, і наш регулятор НКРЕКП – всі вони свого часу належним чином не змогли відреагувати на проблему і власне створили фундамент для такого великого боргу. Певний період постачальники тепла продавала його населенню собі в збиток. Це звичайно призвело до великих боргів, які зараз є й у «Нафтогазу», адже компанії просто не можуть розплатитися. А для того, щоб провести нормальний опалювальний сезон, потрібно звичайно вирішити цю проблему. Тобто, вона зараз реально є і її потрібно було вирішувати раніше. Але питання ж в тому, яким саме чином і за рахунок чого», – сказав експерт.

Також він розповів про плюси та мінуси законопроекту.

«Давайте спочатку уточнимо, що це всього лише перше читання. Тобто звичайно спочатку закон намагалися протягнути повністю, але зараз є певна надія, що до другого читання закону деякі його положення зміняться. В результаті ми можемо одержати не настільки зухвалий закон, як ми його бачили в початковій редакції. Ми розуміємо, що за всі ці речі доведеться платити нам – звичайним українцям, оскільки списані гроші будуть нашими грошима, адже вони державні. Тобто, якщо ці гроші спишуть, то звичайно вони вже не зможуть піти на медицину, освіту, безпеку та інші сфери, які мають потребу в гарному фінансуванні з боку держави. Тобто формально ці гроші звідкись заберуть, наприклад, з нашої соціалки, і в результаті у нас не буде ніякого підвищення пенсії та інших реформ. Фактичні за все ці речі маємо заплатити ми з вами. На перший погляд, звичайно приємно списувати комусь борги, але для цього потрібно ці ж кошти звідкись взяти та передати. В такому випадку, їх можуть взяти тільки у нас. Зараз фігурує сума в 36 млрд гривень. Законом передбачається проведення аудиту та підтвердження певних сум заборгованості. Тобто якась попередня верифікація все ж повинна бути та певний досвід в таких речах у нас є. Але, як правило, підсумковим цифрам аудиту не можна вірити», – резюмував фахівець.

Раніше експерти підрахували борг, який припадає на кожного українця, якщо розподілити загальну суму кредитів України.

Так, минулого року на сплату боргу пішло по 12,3 тисячі гривень з кожного громадянина. В цілому на одну людину припадає 61 тисяча гривень державного боргу.

Підписуйтесь на Перший Діловий телеканал в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!

Читайте також
26 Липня 2021 року - 22:47
Про це повідомляється у проекті постанови Кабміну
26 Липня 2021 року - 21:30
У МЗС наголошують, що країни можуть змінювати правила в'їзду.
26 Липня 2021 року - 19:29
Державна програма почне діяти з 1 січня 2022 року
26 Липня 2021 року - 18:33
В НКРЕКП повідомили, що в Україні мають намір вирівняти тарифи...