Європарламент проголосував за введення вуглецевого податку на товари, що імпортуються в ЄС з країн з низькими стандартами скорочення викидів вуглекислого газу. За прийняття відповідної резолюції проголосувало 444 євродепутати, проти – 44, утримався – 181. Тепер справа за Єврокомісією (ЄК), яка у 2 кварталі цього року повинна внести свої пропозиції щодо формату введення вуглецевого податку, запланованого не пізніше 1 січня 2023 року.
Офіційно такий податок, він же механізм прикордонної вуглецевого коригування (Carbon Border Adjustment Mechanism – CBAM), вважається частиною програми «зеленої угоди» – документа, запропонованого Єврокомісією ще в 2019 році та поповнюється протягом усього 2020 року додатковими пунктами й доробками. Його мета – зробити Євросоюз вуглецево нейтральною до 2050 року.
Різні положення «зеленої угоди» зачіпають переважно внутрішню політику країн ЄС. Однак CBAM – це вже дещо інший рівень. Він об’єктивно вдарить по інтересах виробників різного роду продукції й постачальників сировини, які знаходяться за межами Європейського союзу.
«CBAM повинен охоплювати енергетичний сектор і енергоємні промислові галузі: виробництво цементу, сталі, алюмінію, паперу, скла, хімікатів, добрив і перероблювання нафти», – йдеться в документі Європарламенту.
Подробиці теми розповів політичний експерт Олексій Рябчин в ефірі телеканалу «Перший Діловий».
«Дійсно є стратегія економічного та інноваційного розвитку Європейського союзу, яка називається «Європейська зелена угода». Головна мета даної угоди полягає в економічному розвитку через всебічну екологізацію. Звичайно ж в даному контексті одне з головних завдань – це боротьба зі зміною клімату. Європейський союз поставив собі за мету до 2050 року відмовитися від використання вугілля, газу і нафти, оскільки це спричиняє надзвичайно шкідливий вплив на навколишнє середовище», – сказав експерт.
Також він підкреслив, що зараз ці ресурси стрімко закінчуються і Європа просто не може собі дозволити економічно залежати від таких видів палива.
«Ми розуміємо, що всі ці ресурси не нескінченні й що наразі та ж Росія просто грається з енергетиків, як зі зброєю, шантажуючи Україну і Європу. Тому в ЄС хочуть трансформувати власну економіку для того, щоб не залежати від палива, яке закінчується й убезпечити свою економіку. Тобто там хочуть підтримати кліматичну нейтральність і нині головні ставки в цьому питанні йдуть на поновлювані джерела енергії, на перехід на електромобілі й використання вуглецевого палива і на органіку. Тобто ЄС намагається по інноваційному розвивати власну економіку і вуглецевий податок є одним з елементів такої економічної політики», – зазначив фахівець.
За його словами, такий податок як рак розрахований на ті економіки, які не хочуть підтримувати нові стандарти й використовувати можливість енергоефективності відновлюваних джерел енергії.
«Наприклад, приходять німецькі металурги до канцлера Німеччини й кажуть, що вона їх змушує купувати дорожчу зелену енергетику і платити більше екологічних податків, але водночас інші країни цього не роблять і отримують конкурентну перевагу. Ось тому ЄС намагається спонукати інші економіки також переходити на поновлювані джерела енергетики. Тобто такий податок можна сприймати як аналог батога, який водночас позитивно впливає і стимулює нашу власну економіку», – навів приклад Рябчин.
Він заявив, що зараз Україна і її виробничі потужності в своїй більшості використовують занадто старі технології й з цим треба щось робити.
«Можливо бізнесу в цьому плані добре, а ви запитаєте людей в Запоріжжі, чи подобається їм дихати тим повітрям, який виробляють дані технології. Якщо в світі ніхто не буде використовувати подібний податок, то вже через декілька десятків років все одно ніхто не буде купувати такі енерговитратні метали, просто тому що споживач буде вимагати більш етичних стандартів. Більш того, напередодні уряд України вже проголосував за створення міжурядової групи, яка буде займатися питаннями CBAM. Туди увійшли чотири заступники міністрів профільних міністерств і фахівці відповідного рівня. Група буде вести перемовини з ЄС і доводити, що у нас є своя кліматична позиція і те, що країна теж намагається інтегруватися в цей напрямок. Але тут потрібно також довести, що у нас поки що не такі широкі можливості в цьому плані й боротися за те, щоб країна отримала допустимі поступки в питаннях такого податку», – вважає експерт.
Нагадаємо, що 100 млн доларів виділить на розробку кращої технології уловлювання вуглецю Ілон Маск. Про це американський бізнесмен і мільярдер оголосив у своєму акаунті в Твіттері.
Приводом для такої ініціативи, як припускають оглядачі, стала заява Міжнародного енергетичного агентства. Яке в минулому році повідомило, що для досягнення бажаного нульового рівня вуглецевих викидів необхідно швидко розвивати і впроваджувати відповідні технології в життя.
Стрічка новин 
