Кабінет міністрів звільнив Андрія Коболєва з посади голови правління НАК “Нафтогаз України”. Кабмін призначив з 29 квітня в.о. міністра енергетики Юрія Вітренка главою правління “Нафтогазу”. У березні 2020 року Кабмін підтримав пропозицію наглядової ради “Нафтогазу” продовжити повноваження голови правління компанії Андрія Коболєва на 4 роки.
В.о. міністра енергетики Юрій Вітренко заявив, що звільнення глави правління НАК Андрія Коболєва і зміна наглядової ради є логічними через негативні результати “Нафтогазу”.
Група Нафтогаз за 2020 рік отримала збиток в 19 млрд гривень через низький попит і цін на газ, в 2019 році компанія отримала 2,6 млрд грн прибутку.
За підсумками 2020 року НАК “Нафтогаз України” отримала 36,93 мільярда гривень сукупного збитку в порівнянні з 9,9 млрд грн сукупного доходу за 2019 рік – про це йдеться у фінансовій звітності “Нафтогазу”.
Свою думку з цього приводу висловив Володимир Панченко, доктор економічних наук, директор аналітичного центру Федерації роботодавців України.
“Ми знаємо часи Леоніда Кучми, коли чиновники дізнавалися вранці з газет про своє звільнення. Тому я вважаю, що це рішення з вищого політичного майданчика. Воно пов’язане з тим, що група” Коболєв-Вітренко “стала занадто токсичною. Президент позбавляється від токсичних фігур. Так, прийшов час і “Нафтогазу”.
До того ж всі досягнення “Нафтогазу” пов’язані з тим, що постійно підвищується ціна. Фактично, якщо ціна буде постійно необґрунтовано рости, це можна назвати податком, адже населення просто не може відмовитися від комунальних послуг. Водночас, собівартість газу не перевищує 3 гривні “, – говорить експерт.
Володимир Панченко відзначає, що зараз накопичуються фантастичні борги, які давно перевищили суми, які можуть бути повернуті. Тому і відбулася рокіровка між можновладцями. Уряд, що володіє надрами від імені народу, починає використовувати своє право і переформатує Наглядова рада.
“У повністю монопольної структури, позбавленої будь-якого контролю з точки зору встановлення тарифів, неможливо говорити про реальний прибуток. Це якась нарахована цифра або прибутку, або збитку, якщо відбувається недоплата населенням. У монополіста завжди така доля: спочатку він може витворяти що завгодно, а потім він приходить до самознищення”, – заявляє фахівець.
Володимир Панченко впевнений, що токсичності питання надавало постійне підвищення зарплат, нарахування премій, яке нічим не пояснюється. В інших країнах, повинні реально великі досягнення, люди не отримують подібних зарплат.
“Якщо група буде повністю змінена, тоді швидше за все будуть змінюватися і принципи роботи. Цілком можливо, що вони можуть запропонувати якусь стратегію підтримки зростання прибутку Нафтогазу за рахунок інших дій, ніж постійного підвищення тарифу.
Десятки років у нас кажуть про власний український газ, але немає достатнього інвестування і ми не бачимо результату “, – резюмує експерт.