Арбітражний інститут торгової палати Стокгольма 17 червня виніс друге часткове рішення на користь “Укргазвидобування” з групи Нафтогаз у суперечці з ТОВ “Карпатигаз” і шведською “Misen Enterprises AB”.
Як повідомляє пресслужба “Нафтогазу”, рішення стосується збільшення частки Укргазвидобування в майні спільної діяльності із зазначеними компаніями. Згідно з цим рішенням, частка компанії Misen Enterprises зменшена більше ніж у два рази.
“Арбітражний суд постановив, що все майно спільної діяльності має бути передано у власність компанії “Укргазвидобування”, яка своєю чергою повинна виплатити суму компенсації “Карпатигаз” і “Misen Enterprises AB” відповідно до перерозподілених часток у спільній діяльності“, – коментує Олена Кобець, гендиректор Укргазвидобування.
Якщо сторони не зможуть узгодити оцінку самостійно протягом встановленого терміну, її визначить суд. У “Нафтогазі” нагадали, що в першому частковому рішенні арбітраж встановив, що “Misen Enterprises AB” порушила договір, внісши свою частку в спільну діяльність не в повному обсязі, а “Карпатигаз” – не забезпечивши передбачені договором вимірювальні станції.
Розірвання Стокгольмським арбітражем договору спільної діяльності повернуло “Укргазвидобуванню” можливість повноцінно користуватися найбільшою кількістю власних свердловин з усіх договорів про спільну діяльність, зазначається в релізі.
Договір про спільну діяльність Укргазвидобування з компаніями “Карпатигаз” і “Misen Enterprises” був підписаний у 2002 році.
ЗМІ пов’язують “Карпатигаз” з Юрієм Бойком, Дмитром Фірташем і Миколою Мартиненком. У самій компанії, а також у холдингу Фірташа цей зв’язок заперечують.
Укргазвидобування подало позов до Стокгольмського арбітражу про розірвання договору з “Карпатигаз” і “Misen Enterprises AB” у липні 2016. У жовтні 2017-го розірвання цього договору вимагало в Господарському суді Києва НАБУ.
У жовтні 2016 суд заарештував майно “Карпатигаз” на 4 млрд грн за зверненням Генпрокуратури. За даними Генпрокуратури, посадові особи “Карпатигаз”, діючи в змові з посадовими особами “Укргазвидобування”, починаючи від 2011 створили злочинні схеми, що дало можливість привласнювати видобутий газовий конденсат, занижувати податкові зобов’язання з ПДВ, податку на прибуток і плату за надра.
У 2016 році “Укргазвидобування” ініціювало розірвання договорів спільної діяльності не тільки з “Карпатигаз”, а з усіма своїми партнерами.
Так, компенсацію розміром в майже 1,8 млрд гривень «Нафтогаз» зобов’язується заплатити колишнім своїм партнерам. Однак яку реальну вигоду «Нафтогаз» бачить від подібної угоди? Подробиці теми розповів директор компанії «EXPRO Gas and Oil» Генадій Кобаль в ефірі телеканалу «Перший Діловий».
На цей час залишається під питанням актуальність даних свердловин і реальні наміри «Укргазвидобування» користуватися цими об’єктами.
За словами фахівця, сам бізнес компанії «Карптигаз» полягав у тому, що на родовищах «Укргазвидобування» проводився ремонт свердловин, потім додатковий видобуток з цих свердловин продавався, а після, компанії просто ділили між собою загальний прибуток. Також до переліку майна компанії входили окремі компресорні станції, які були побудовані на родовищах «Укргазвидобування».
«Тобто, весь бізнес компанії “Карптигаз” був побудований і зав’язаний на тісній співпраці з компанією “Укргазвидобування». Ці свердловини, які відремонтували в «Карптигаз», ці компресорні станції, які були побудовані також коштом «Карптигаз» – все це за межами компанії «Укргазвидобування» нічого не коштує. Тобто не можна окремо розглядати ці два бізнеси. Тому, «Укргазвидобування», як власник спеціальних дозволів, вважається найголовнішим, оскільки має всі необхідні ліцензії для видобутку на цих свердловинах», – сказав фахівець.
На його думку, зараз у «Карптигаз» практично не було ніяких шансів одноосібно утримати цей бізнес.
«Ця війна тривала протягом п’яти років. З 2015 року по всім судовим інстанціям всю загальну діяльність компанія «Укргазвидобування» намагалася розірвати. На це пішло п’ять років, і як результат, у компанії все вийшло. Але тоді підприємство встало перед питанням виплати всіх тих коштів компанії для «Карпатигаз», які вона встигла у своєму час вкласти в розвиток спільного бізнесу», – зазначив експерт.
За словами Геннадія Коболя, заплативши кошти за ті вкладення, які компанія «Карпатигаз» здійснювала протягом спільної діяльності з «Укргазвидобуванням», сама дочірня компанія НАК «Нафтогазу» отримає можливість збільшити власний видобуток газу, оскільки стане одноосібною власницею цього бізнесу.
«Я нагадаю, що у свої кращі роки компанія« Карпатигаз »добувала 1,5-1,8 мільярда куб. газу на рік. Тобто, зараз газ від загальної діяльності буде повністю в розпорядженні Нафтогазу. Це і є той актив, за який боролася компанія. При цьому сама компенсація в розмірі 1,8 млрд гривень піде офіційному власнику підприємства – шведській компанії, офшори якої пов’язані з українськими олігархами. Частину з них пов’язують безпосередньо з оточенням Дмитра Фірташа. Але відкрито говорити про те, що компанія «Карпатигаз» належить Фірташу було б дуже спрощено. Адже там є велика кількість власників, не виключено, що серед них таки є Фірташ», – уточнив Кобаль.
При цьому нещодавно господарський суд Києва у 2016 році наклав арешт на майно компанії «Карпатигаз». Однак чи діє ця постанова досі?
«Там було винесено цілий ряд судових рішень і всі вони стосувалися реалізації видобутку газу. На той час компанія «Укргазвидобування» продавала свій газ за сильно заниженими цінами, адже тоді фактична вартість газу на ринку була в десять разів вище. Але тоді вся ідея бізнесу полягала в додаткового видобутку газу, який потім продавався на ринок вже за вартістю набагато дорожче. Таким чином компанії заробляли, розподіляючи прибуток. Тоді для «Укргазвидобування» така співпраця була вкрай вигідним. Але варто відзначити, що крім «Карпатигаз» там були й інші компанії-посередники. Колись давно про це спалахнув скандал за участю одного з уже колишніх депутатів. Тоді справедливість була відновлена», – резюмував експерт.
Нагадаємо, що раніше за рішенням Господарського суду Києва від 11 червня позов державного АТ «Укргазвидобування» до Кабінету міністрів по стягненню 56,8 млрд грн не був задоволений.
Так, керівництво «Укргазвидобування» пояснило свої вимоги до Кабміну тим, що уряд завдав збитки підприємству на вказану суму, поклавши на компанію спецобов’язки щодо постачання газу для населення за фіксованою ціною.
Стрічка новин 
