Українців, які є клієнтами великих банків, просять надати декларації про доходи. Отримання подібних запитів клієнтами одного з українських банків підтвердили податкові консультанти.
За їхніми словами, фінустанови, як правило, не мають права вимагати конкретні документи, у тому числі, декларації. Їхні запити, зазвичай, сформульовані у вигляді прохання надати документи щодо суті операцій на власних рахунках, чи про природу таких операцій.
Водночас, за словами експертів, процедура фінансового моніторингу є “тонкою річчю”. Відмовити в обслуговуванні можуть у випадках, коли клієнт потрапляє до категорії “неприйнятно високого ризику для обслуговування”, що, з точки зору фінмоніторингу – йдеться про можливе відмивання грошей злочинним способом.
Тому, за словами експертів, природно, що банки вимагають пояснень від клієнтів щодо легалізації чи природи походження коштів на особистих рахунках. Особливо, коли йдеться про великі суми. Як приклад – є порогові операції – 400 тисяч гривень і вище – їх моніторять банки. Також звертають увагу на топологію транзакцій. Якщо, наприклад, клієнт – не підприємець, у нього немає довідки про доходи, а щомісяця отримує по 100 тисяч грн.
У такому разі банк має право занести клієнта до “помаранчевого”(не “червоного”) списку, та вимагати пояснень щодо надходжень та списань грошей.
Якщо банк цього не робить – це означає, що відомості про підозрілу операцію відправлено до державного фінмоніторингу.
Раніше повідомлялося, що в Україні фіксують зростання обсягу вкладів громадян у платоспроможних банках. За даними Нацбанку, обсяг гривневих депозитів у лютому збільшився на 3,5% – до 412 млрд 270 млн грн.
Нагадаємо, що Нацбанк поінформував про нові правила сповіщення клієнтів. Фінустанови мусять повідомляти про зміну тарифів на грошові перекази не пізніше ніж за 30 днів.
Стрічка новин 
