Заборгованість АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація» (ДПЗКУ) на початку року становила 29,7 млрд грн.
У 2021-2024 роках. ДПЗКУ зобов’язана здійснити виплати за гарантованими державою запозиченнями на суму 23,8 млрд грн.
За оцінками міністерства, враховуючи збиткову діяльність корпорації, високою є ймовірність настання гарантійних випадків за зобов’язаннями ДПЗКУ у 2022 році — на 6,3 млрд грн, у 2023 році — на 6 млрд грн, у 2024 році — 5,7 млрд грн.
У 2021 році держбюджетом визначено планові витрати на виконання державою гарантійних зобов’язань у розмірі 4,9 млрд грн, за зобов’язаннями ДПЗКУ — 3,33 млрд грн.
Збитки ДПЗКУ у першій половині 2020 року становили 87,5 млн грн, а за весь рік – 5,86 млрд грн.
У 2012 році Кабінет Міністрів надав ДПЗКУ гарантії на залучення позик у розмірі $3 млрд у Експортно-імпортного банку Китаю (Ексімбанк Китаю) для фінансування проектів у сільськогосподарській галузі. Проте отримано було лише один кредитний транш на $1,5 млрд, з яких близько $1 млрд розмістили на депозитному рахунку Укрексімбанку.
Тоді ж корпорація уклала з Китайською національною корпорацією машинної промисловості та генеральних підрядів (CCEC) договір про співпрацю. Згідно з документом, ДПЗКУ зобов’язалася протягом 15 років постачати зернові вантажі у розмірі не менше 4 млн тонн і не більше 6 млн тонн на рік, з очікуваним загальним обсягом не менше 80 млн тонн. Також було обговорено, що якщо ДПЗКУ не зможе здійснити щорічний мінімальний за контрактом обсяг відвантажень, CCEC має право повідомити про це Ексімбанк Китаю, щоб той скоригував суму наданого кредиту відповідно до фактичного показника щорічного постачання зерна.
Водночас в.о. голови правління «ДПЗКУ» Василь Коваленко повідомив, що черговий термін сплати обов’язкових платежів припадає на січень наступного року. Сума готівки на рахунках Товариства недостатня для сплати обов’язкових платежів.
Деталі теми розповів керівник аналітичного центру Аграрного союзу України Лариса Старікова в ефірі телеканалу «Перший Діловий».
«Буквально в серпні за підтримки посольства Нідерландів ми мали можливість зробити так званий кластер чесних виробників. Головна ідея цього у тому, щоб конкретні технологічні процеси відповідали певним вимогам. У нас, на жаль, така система у держави абсолютно не розвинена. Але в принципі світова практика щодо цього полягає в тому, що там просто неможливе явище, коли за рахунок тих чи інших махінацій елеватор може збільшити свою прибутковість і кількість підсумкових обсягів зерна. У нас звичайно скаржаться на те, що у нас із цим не завжди все гаразд», – сказала вона.
Також експерт розповіла про відмінність зернового ринку від інших ринків на території України.
«У нас ринок зерна насправді – це ринок покупця. І саме він висуває свої умови щодо того чи іншого виробника. Зараз виробництво зерна і загалом сільськогосподарське виробництво відрізняється тим, що там якраз умови гри диктує сам виробник. Перед ним зараз стоїть купа тих, хто готовий купити його продукції. Наразі з Україною співпрацюють усі головні світові експортні трейдери світу. І, по суті, наша державна компанія зараз має дуже потужних конкурентів. Грубо кажучи, все це стандартна практика боротьби з нечесним ринком. Предметом аудиту є певна технологія. Але ринок аудиторів у нас також дуже конкурентний. Тому зазвичай ці компанії дуже опікуються своїм іміджем в Україні», — сказала вона.
Раніше стало відомо, скільки зерна експортувала Україна з початку 2021/22 років. Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, йдеться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Так, на момент 5 листопада поточного року рівень експорту сягнув позначки 23,8 млн тонн, що майже на 4 млн тонн або 20% вище за показник минулого року.
Стрічка новин 
