Закон України «Про енергетичну ефективність» 12 листопада поточного року було підписано президентом України Володимиром Зеленським. Про це повідомлялось на Урядовому порталі.
Основна ціль закону — створення нових рамкових умов для стимулювання енергоефективності у всіх секторах економіки.
Важливо, що закон закладає фундамент для фінансування державних програм енергоефективності. Так, прикінцевими положеннями закону зазначено:
- щорічно передбачати у проекті закону про Державний бюджет України на відповідний рік видатки на програми з підвищення енергоефективності не менше 1% видаткової частини бюджету;
- доручення Уряду розробити і затвердити державні цільові програми енергетичної модернізації житлового фонду, підприємств-виробників теплової енергії, підприємств водопостачання та водовідведення.
«Таким чином, це сприятиме вирішенню питання фінансування державних програм енергоефективності. Адже неприпустимо позбавляти споживачів можливості отримати підтримку, щоб утеплити оселі та заощаджувати на комунальних рахунках», — прокоментував глава Держенергоефективності.
Держенергоефективності вже розробило проект рішення щодо продовження Державної програми енергоефективності до 2027 року. Відповідний проект постанови внесено до Уряду.
Програма передбачає розширений спектр заходів, а саме — підтримку підвищення енергоефективності не лише приватних домогосподарств, а й систем централізованого постачання теплової енергії, питної води та водовідведення. Це надасть можливість зменшити використання електроенергії та теплової енергії, а також щорічні втрати питної води.
Закон також усуває технічні перепони, які ускладнювали укладання ЕСКО-договорів, та надає повноцінного характеру розвитку енергосервісу. Цей механізм залучає приватні інвестиції в модернізацію бюджетних установ. Середня річна економія за реалізованими ЕСКО-проектами становить 35%.
Серед вагомих положень закону також варто вказати такі:
- квитанції на оплату послуг з розподілу природного газу будуть містити у тому числі інформацію про енергоефективні заходи;
- великі підприємства зобов‘язані раз на 4 роки проводити енергоаудит, якщо не запроваджено сертифіковану систему енергетичного або екологічного менеджменту. Це сприятиме оптимізації витрат на енергоспоживання;
- органи державної влади та місцевого самоврядування мають купувати обладнання з високим класом енергоефективності. Використання саме такого обладнання дозволить в подальшому заощадити більше коштів, аніж закупівля неенергоефективної техніки.
Подробиці теми розповіла представник енергетичного агентства Валентина Гуч-Денисенко в ефірі телеканалу «Перший Діловий».
«Закон про енергоефективність — це один із пунктів угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Тобто виконання цього закону нам дозволить на 70% просунутись у виконанні цієї угоди по напрямку енергоефективності. Цей закон більше сфокусований для промисловості, ніж для будівель», — зазначила експерт.
За словами експерта, у законі «Про енергетичну ефективність» з боку держави немає жодного фінансового стимулу впровадження енергоефективності у промисловому секторі.
«У цьому законі немає жодного фінансового стимулу з боку держави для впровадження енергоефективності у промисловому секторі. Інші країни кажуть: «Ми вам даємо гроші малим та середнім підприємствам на впровадження ефективних заходів». Це десь 30-50% компенсації цих заходів. В Україні немає жодної програми, яка би стимулювала енергоефективність у промисловості, і це велика проблема», — наголосила вона.
Стрічка новин 
