Нещодавно відбулося екстрено засідання Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг.
Регулятор, в зв’язку з різким зниженням 2-4 липня ціни на «ринку на добу вперед» (РСВ), яке викликане виведенням з нього попиту постачальниками електричної енергії, що мають значну ринкову владу, провів екстрене позачергове засідання, на якому прийняв рішення, які повинні стабілізувати ситуацію на ринку. Про це повідомляє пресслужба регулятора.
Так, з метою збільшення попиту на РСВ, Регулятор зобов’язав оператора системи передачі та операторів систем розподілу закуповувати в цьому сегменті ринку обсяги електроенергії, необхідні для компенсації виробничих втрат.
Також Регулятор встановив обмеження місячного обсягу продажів електроенергії за двосторонніми договорами між виробниками та іншими учасниками ринку електричної енергії, що входять до складу одного вертикально інтегрованого підприємства, в розмірі 50 відсотків їх місячного обсягу продажів електроенергії.
Регулятор встановив мінімальне цінове обмеження на РСВ, нижче якого учасники ринку не мають права подавати цінові пропозиції. Обмеження діятиме до 8 липня цього року і відповідає останньому тарифу на відпуск електричної енергії ДП НАЕК «Енергоатом», проіндексованих на індекс цін виробників промислової продукції та становить 734,9 грн/мВт ∙ год.
З метою оцінки дій учасників ринку, Регулятор оголосив про початок процедури розслідування порушень законодавства про функціонування ринку електричної енергії в вищевказані дні.
Подробиці теми розповіли член НКРЕКП Ольга Бабій та співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич в ефірі телеканалу «Перший Діловий».
«Як регулятор ми можемо нині розцінювати тільки одне: зараз у нас на ринку електричної енергії є монополіст, який підтвердив свій монопольний статус, і який суттєво впливає на ринок, додаючи або зменшуючи попит на той чи інший сегмент. Таким чином він фактично регулює ринкову ціну ринку. Така ситуація у нас трапилася вперше. Я б хотіла трохи розповісти про те, що ж насправді сталося. Ми спостерігали за цією ситуацією, але ми не мали всіх розкритих даних. Ну ось нещодавно до нас потрапили дані з боку української енергетичної біржі зі значним запізненням. Тобто ми знаємо, що відбуваються аукціони, але не знаємо контрагентів. Пізніше ми отримали повну інформацію і змогли зрозуміти, що відбувається. 29.06.2021 року група компаній ДТЕК продала весь свій місячний запас електроенергії на аукціонах за двосторонніми договорами за ціною в 1150 грн. Нас здивувала ця ціна, оскільки раніше компанія заявляла, що її допустимий мінімальний ціновий поріг – це 1500 грн. Що ж сталося з 1 липня? У компанії ДТЕК є інший інтегрований постачальник, який за підсумками першого півріччя 2021 року обіймає 27% на ринку електроенергії. При цьому вся група компанії ДТЕК охопила 35%. Тобто остання ситуація фактично і показали їх повну ринкову владу. Тому якщо будь-яка компанія з цієї групи сильно збільшує або зменшує свою пропозицію, то звичайно ж це сильно впливає на весь ринок енергетики. Тому щоб хоч якось захистити державний «Енергоатом» ми встановили нижню ціну в 730 грн для того, щоб всі учасники не могли заявлятися нижче цього цінового порогу», – сказала Бабій.
При цьому Дмитро Маруніч вважає, що такі умови на ринку електроенергії створив не сам ДТЕК, адже цей ринок в цілому не зовсім збалансований.
«Головне питання полягає в тому, хто ж створив такі правила гри на ринку. Адже ДТЕК не сам прийшов і це зробив. Тому до цієї проблеми потрібно концептуальної підходити й міняти схему роботи ринку електричної електроенергії в Україні. Навіть в поточній складній ситуації ми чітко розуміємо, що занадто високі зобов’язання держави за зеленим тарифом просто неможливо буде виконати. Тобто наша країна просто не зможе платити так багато, такі суми неможливо буде зібрати зі споживачів на ринку. В цьому році ми зможемо заплатити лише близько 34% понад 2020 року для того, щоб покрити хоч трохи боргів. Тобто диспропорції на ринку були й до ситуації з ДТЕК, хоча звичайно компанія погіршила наше становище. Є версії навіть про те, що так сталося через те, що уряд не погодився на скасування ПСО. Час покаже, наскільки ця версія правдоподібна», – сказав експерт.
Нагадаємо, що компанія ДТЕК банкрутить українських виробників металоконструкцій і залізобетонних виробів.
Вся річ у тому, що ДТЕК купує металоконструкції та вироби з бетону на спеціальних тендерах – вони їм потрібні для установки ЛЕП.
Стрічка новин 
