Світ вступає в величезну енергетичну кризу. Ціни на вугілля, газ і нафту різко зросли. Якщо ця зима буде дуже холодною, цілком ймовірно, що ціни будуть і далі рости.
Дуже скоро компанії, що займаються викопним паливом, їх інвестори та деякі політичні лідери будуть говорити про те, що перехід на поновлювані джерела енергії економічно хворобливий, тому потрібно уповільнити темпи декарбонізації. Нинішній енергетична криза стала наслідком багатьох факторів, включаючи пандемію COVID-19 і недавній економічний спад.
У 2020 році, хоча велика частина світової економіки була виснажена, ціни на енергію впали. Потім, ймовірно, всі країни одночасно «активували перемикач». Зростання попиту на товари привів до зростання промислового виробництва і збільшення попиту на енергію.
Глобальна енергетична криза принесе критичні економічні та політичні наслідки.
Високі ціни на енергоносії можуть викликати широку інфляцію, що вже викликає серйозне занепокоєння в усьому світі, особливо в США.
Все це відбувається в момент, коли великі економіки наблизилися до внесення необхідних, але політично напружених змін в свою енергетичну політику.
Подробиці теми розповіла секретар парламентського Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Вікторія Войцицька в ефірі телеканалу «Перший Діловий».
«Я ставлюся до останніх рішень з боку НКРЕКУ, як до професійних. У зв’язку з тим, що зараз в Європі бушує справжня енергетична криза, у нас шаленими темпами зростає не тільки вартість газу, але і в цілому ціна на електроенергію. Ключове те, що Україна не може існувати сама по собі. Вона існує разом з усіма, а відповідно і глобальні потрясіння впливають на неї не мало не менше. Ми не можемо ігнорувати проблеми з газом і вугіллям в світі та ЄС. Це спостерігається скрізь. І звичайно ж це дає свій поштовх до збільшення ціни на електроенергію. І те, що зараз НКРЕКУ почула прохання бізнесу і трохи відрегулювала ринок – цілком нормальний і правильний крок», – вважає експерт.
Спеціаліст підкреслила, що в Україні далеко не всі підприємства можуть дозволити собі працювати на власному ресурсі газу. Через це вони змушені просто закриватися.
«Бізнес вже зараз відчуває на собі наслідки будь-яких ситуацій. Така енергетична криза спостерігається не тільки в ЄС і Україні, а й в азійських країнах і в інших частинах світу. На тлі цього бізнес прогнозує, що звичайно ж його витрати сильно виростуть. І тут питання в тому, до якої саме межі та чи інша сфера може дозволити собі підвищення цін і продовжувати нормально працювати. Зараз багато підприємств в світі були просто змушені зупинити свої виробництво, оскільки вони просто не можуть покрити ті видатки, які спостерігаються у них зараз. В Україні теж є такі приклади. Той же Одеський припортовий завод, який не зміг працювати в таких умовах. Деякі просто не можуть собі дозволити купувати собі газ і власних ресурсів, як, наприклад група компаній Коломойського», – сказала вона.
Раніше у Світовому банку підрахували вигоду від ефекту так званого «енергетичного безвізу». Щорічно він може приносити близько 1,5 млрд доларів доходів, повідомив глава українського уряду Денис Шмигаль.
Також він уточнив, що такий безвіз може запрацювати вже в 2023 році.
Стрічка новин 
