Глава держави Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляйен, в ході якого обговорили боротьбу з епідемією COVID-19, реформи і співробітництво на тлі російської агресії.
Повідомляється, що президенти в ході розмови домовилися про необхідність активізувати зусилля з надання нашій країні необхідної кількості вакцин від COVID-19. Лідери також досягли домовленості продовжувати співпрацю з метою забезпечення взаємного визнання так званих COVID-паспортів для відновлення непріоритетних подорожей громадян України та ЄС.
Під час розмови Зеленський і фон дер Ляйен обговорили ситуацію на Донбасі і наголосили на важливості виконання Мінських угод для врегулювання конфлікту.
«Євросоюз залишається повністю відданим своїй політиці невизнання незаконної анексії Криму і міста Севастополя Російською Федерацією. Лідери обговорили початок роботи Кримської платформи і домовилися про співпрацю в цьому форматі. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен привітала особисту ініціативу Володимира Зеленського про початок цього важливого міжнародного формату з метою деокупацію Кримського півострова і захисту прав людей, які там проживають …
Протягом останніх місяців Україна досягла істотного прогресу на шляху реформ попри дестабілізуючі дії Росії і серйозні економічні і соціальні наслідки пандемії COVID-19. Президенти погодилися, що такі реформи сприяють зміцненню стабільності нашої держави до цих викликів », – йдеться в повідомленні.
У Єврокомісії також побачили прогрес України у проведенні реформ не дивлячись на всі дестабілізаційні дії з боку України.
Свою думку з цього приводу висловив Костянтин Федоренко, науковий співробітник Центру східноєвропейських і міжнародних досліджень.
“Звичайно, Україна в цьому діалозі не диктує свої умови. Але в той же час ті ідеї, які висуває українське Мінцифри, дуже відповідають тому, чим займається Європейський союз в цьому напрямку. Ті проблеми, які підіймав в своїх заявах пан Жовква – проблеми кібербезпеки і проблеми безпеки персональних даних – це як раз ті питання, які стоять на порядку денному ЄС останнім часом. Тому, швидше за все, в подібному ключі будуть зроблені зміни в Угоду про асоціацію України і ЄС, оскільки вони є компромісними. Але водночас є багато протиріч за рівнем цифровізації в Україні та проблеми авторських прав, яка в Україні дотепер ніяк вирішується “, – говорить експерт.
Костянтин Федоренко відзначає, що питання цифровізації, це один з тих питань, по яких присутній певний консенсус між Україною та ЄС з приводу того, якими мають бути наступні кроки. Відповідно, напрямок заданий, а темп залежить від українського уряду.
“Потрібно розуміти, що Східне партнерство – це формат, який залучає 6 країн. Три з них – Україна, Грузія і Молдова – країни, які вже отримали Угоду про Асоціацію з ЄС, і зацікавлені в подальшій євро-атлантичній інтеграції. Тоді як, Вірменія Білорусь і Азербайджан – це країни, які мають інший шлях, не відповідає руху перших трьох країн.
Тому, в експертному середовищі тривалий час говорять про те, що повинен бути створений певний формат для України, Грузії і Молдови за свої реформи. Тут потрібні більш чіткі сигнали з боку ЄС, він готовий надавати більш вигідні умови в Угодах про асоціацію, більш чіткі заяви про майбутнє членство в ЄС. Дуже актуальним є питання того, що мертвий формат Східного партнерства треба перетворити на щось, що дійсно релевантне для євроінтеграції в регіоні”, – резюмує фахівець.
Стрічка новин 
