Українські підприємства здатні вдвічі більше виробити сірчаної кислоти, ніж її споживають в країні. Тоді чому в Україні розгорнулася шалена боротьба за скасування обмежень імпорту цієї речовини з Російської Федерації? І чому в ній беруть участь металурги?
Відповіді на ці питання дали 10 листопада експерти з промисловості.
Аналітики попередили, що 20 листопада 2020 року МКМТ (Міжвідомча комісія при міжнародній торгівлі) при Мінекономрозвитку може скасувати обмеження імпорту сірчаної кислоти в країну.
Експерти нагадують хід подій. З 1 вересня 2018 року МКМТ вводить квоти на імпорт речовини. З того часу закуповувати сірчаної кислоти за кордоном не можна понад 47, 3 тисяч тонн на рік. Обмеження щодо імпорту ввели з метою захисту українських виробників речовини, вказують експерти.
Відразу ж після введення квот у відчайдушну боротьбу за їх скасування включаються металургійні заводи та коксохімзаводи Ріната Ахметова. Підстава – українські виробники сірчаної кислоти нібито монополізували ринок і гноблять металургів величезними цінами.
На думку незалежних експертів, це неправда. Україна здатна удвічі більше виробити сірчаної кислоти, ніж її споживають ті ж металурги. Дефіциту речовини в країні немає. Особливо якщо врахувати, що на тих же підприємствах Ахметова є установки для виробництва сірчаної кислоти.
Однак у гігантів Ахметова є сильний конкурент – держпідприємство “Сумихімпром”, на якому виробляють високоякісну сірчану кислоту. Саме це підприємство ініціювало квоти на імпорт речовини.
На думку експертів, за боротьбою за скасування квот МКТМ стоять лобісти від підприємств Ахметова. У разі скасування обмежень на імпорт сірчаної кислоти держпідприємство “Сумихімпром” може закритися, як і вся ця галузь в країні. І Україні доведеться користуватися тільки імпортної сірчаною кислотою, роблять висновок аналітики.
Нагадаємо, екс-глава Мінекономрозвитку Тимофій Милованов розповів, кому вигідні квоти на імпорт сірчаної кислоти.
Також раніше ми написали про те, що Україна вичерпала евроквоти на мед, крупи та соки.