У січні-жовтні поточного року Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА), розшукало активи на 11,8 млрд гривень.
«В результаті обробки 2 605 звернень протягом десяти місяців цього року АРМА розшукало частки у статутних капіталах, цінних паперах, коштах та фінансових зобов’язаннях загальною вартістю близько 11,8 мільярда у гривневому еквіваленті», – йдеться у повідомленні відомства.
Крім того, агентство розшукало понад 5 755 земельних ділянок, 4 746 об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, 831 одиниць автомобільного транспорту, 775 одиниць сільськогосподарської техніки.
Всього з початку року відомство розшукало понад 13,5 тисяч одиниць майна.
Інформацію про розшукані активи агентство надало правоохоронним органам, які під час розслідування кримінальних проваджень можуть накласти арешт на ці активи та передати їх до управління АРМА для збереження економічної вартості.
У липні Верховна Рада дозволила Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів, продавати активи лише після рішення суду, крім майна, що швидко псується, або у разі письмової згоди власника.
Крім того, у липні 2021 року Офіс генпрокурора повідомив тимчасового виконувача обов’язків керівника АРМА, Віталія Сигідіна та його заступника Володимира Павленка про підозру в присвоєнні 400 тис. доларів.
Про це у студії телеканалу «Перший Діловий» говорили з Галиною Янченко, народним депутатом, головою комісії із захисту прав інвесторів.
«Я дійсно півтора роки свого парламентського життя поклала на те, щоб щось в АРМІ змінилося. Загалом АРМА займається управлінням або продажем будь-якого арештованого майна вартістю більше 20 тисяч доларів. Відповідно, що спостерігали в АРМІ раніше. Те, що в рамках будь-якого кримінального провадження майно, на яке накладється арешт, АРМА була готова продавати, або віддавати в управління сумнівним організаціям. Якщо говорити про продаж, то продаж відбувався за дуже заниженою ціною. Тобто ціна в кращому випадку на 50% менша. В гіршому, як з Ашаном в Одеській області – продаж відбувся за 5% від вартості землі», – зауважила вона.
Також нардепка вважає, що ситуація в агентстві значно покращилась.
«Тому що був прийнятий мій законопроект, який забороняє продаж нерухомого майна. На нашу точку зору, з таким майном нічого не трапиться поки йде розслідування. А те майно, яке може зіпсуватися, або втратити у вартості – може продаватися. Зараз у нас на розгляді парламентської спецкомісії є один цікавий кейс, одна цікава справа. Там в якості арешованого майна виступає соняшникова олія. Це якраз такий актив або товар, який швидко псується. Проте ми зараз з АРМОЮ намагаємося протестувати, як уже нове керівництво, поки що в статусі виконувача обов’язків, справитися з цим викликом… Справа Латвійського банку і арештованої олії є показовою, тому що вона покаже, як нові люди можуть діяти в нових процедурах», – зазначила експерт.
Також вона розповіла про законопроект 6201, який стосується діяльності АРМА, щодо розширення доступу до джерел інформації.
«Цей закон не я ініціювала. Ми ще будемо розглядати, вивчати і й приймати рішення. На скільки дійсно його варто підтримувати в повному обсязі, або можливо частково. Але загалом – сила будь-якого правоохоронного органу, досудового розслідування – у доступі до інформації», – додала вона.
Стрічка новин 
