З 1 серпня 2020 року з появою ринку газу, можна змінювати постачальника газу, обираючи для себе найвигідніший тариф. Роздрібна ціна на природний газ між постачальником та споживачем є договірною.
За новими, конкурентними правилами, “блакитне паливо” стало звичайним товаром. І ціну на нього відтепер встановлює не уряд, а ринок.
Тож побутовий споживач може самостійно моніторити ціну й обирати найкращий для себе варіант. І не в одного, монопольного постачальника, а з цілої низки компаній, які, за бажання, клієнт може змінювати без зайвої паперової тяганини.
Нині ліцензію на постачання природного газу в Україні мають аж 760 компаній. Проте, допоки діяв ПСО (режим покладання спеціальних обов’язків).
Та, за даними інформаційно-консультаційного центру для населення “ГазПравда”, в перший же тиждень після відкриття ринку про готовність здійснювати постачання газу для населення повідомили одразу 12 нових компаній.
Фахівці переконані: вільний газовий ринок для людей – це одна з найбільших реформ за останні п’ять років. І уряд зробив дуже правильний і сміливий крок, зважившись на запуск ринку.
“Українці нарешті отримали можливість відчути себе вільними клієнтами, які мають право вибору, замість статусу споживача, – коментує запуск ринку голова правління Нафтогазу Андрій Коболєв. – Зусиллями уряду, регулятора, з допомогою експертів і учасників ринку субсидії монетизовані, а українці можуть швидко змінювати постачальників і мають потужний захист від форс-мажорів через постачальника “останньої надії”. Тепер ми можемо обирати постачальника за тими критеріями, які самі вважаємо важливими. А постачальники можуть формувати пакети послуг, підбирати ціни та умови, з урахуванням ринкових тенденцій”.
Своє бачення ситуації висвітлив Максим Рабінович, директор ТОВ «Газопостачальна компанія (ГПК) «Нафтогаз України», що відповідає в групі Нафтогаз за роздрібне постачання газу для домогосподарств, середнього та малого бізнесу.
“Я не скажу, що це війна, але це жорстка конкуренція. Зараз на ринку до 40 компаній історичних постачальників, і вже десь 15 компаній нових, які хочуть набрати собі клієнтів. Споживачі вбачають, що є велика різниця у якості обслуговування, у ціні, тому вони дуже динамічно змінюють постачальника, з якими були десятки років,” – говорить експерт.
На думку Рабіновича, по-перше, сьогодні розділення облгазу та газзбуту не відбулося, а пройшло воно тільки на папері. Адже менеджмент залишився одним. Наразі є декілька регіонів, де ці два монополісти займаються шантажем своїх споживачів, говорячи про санкції, штрафи та взагалі відключення газу, у разі, якщо населення матиме намір змінити постачальника.
Максим Рабінович зазначає, що найбільш гостро це питання стоїть у Полтавській області, де “Лубнигаз” шантажує споживачів. Але експерт наголошує, що цією ситуацією опікується в Нафтогазі та намагаються її вирішити через суд.
“Більшість історичних постачальників, які не були готові до ринку і не мають ресурсів, вони не можуть зараз купити ресурс в тому обсязі, який їм потрібен. Вони не мають річних контрактів, адже не вірили в те, що ринок буде відкрито. Зараз вони мають ціну газу вищу, ніж нові постачальники, тому що до ціни газ ставлять ще й свою націнку, що робить їх пропозицію не конкурентною на сьогоднішньому ринку.
Треба відзначити, що НАК “Нафтогаз” для всіх постачальників пропонує абсолютно ринкову ціну. Наразі Нафтогаз абсолютно у комерційний спосіб працює з постачальниками. Тому що, за час ПСО, коли історичні постачальники та газзбути брали у Нафтогаза паливо та не розрахувалися, тепер мають заборгованість приблизно 24 млрд гривень”, – резюмує Максим Рабінович.
Стрічка новин 
