Для українських експортерів за останні шість місяців відкрито 8 нових ринків і зроблені перепогодження на 63 товарні позиції в 11 державах і міжнародних економічних організаціях.
Про це повідомили в Держпродспоживслужбі.
«Важливим пріоритетом для нас є робота по відкриттю нових ринків для експорту української продукції. Адже це нові робочі місця для українців і доходи до державного бюджету від сплати податків », – зазначили у відомстві.
За шість місяців були відкриті ринки Японії, Лівії, Аргентини та Лівану для українських виробників молочка і молочних продуктів. Ефіопія стала відкритою для українських виробників яєць, Сербія – для українського тваринного білка, ОАЕ – для великої рогатої худоби. В Литву тепер можна експортувати арахнід для потреб захисту рослин. Крім того, 63 товарні позиції в 11 державах і міжнародних економічних організаціях переузгодити. Йдеться, в першу чергу, про країни СНД, з якими з 13 квітня 2021 р діють нові правила торгівлі через припинення дії Угоди про співробітництво в галузі ветеринарії, яка була підписана ще в 1993 році. Також через зміни умов торгівлі переузгодити документи з Сінгапуром і Південною Кореєю.
Також, забезпечено проведення аудиту Європейської Комісії з метою оцінки офіційного контролю над виробництвом і сертифікацією молока і молочних продуктів, призначених для експорту в Європейський Союз. Також проведена робота для визнання Європейським Союзом зонування України щодо високопатогенного грипу птиці, завдяки чому з 20 березня вдалося відновити експорт продукції птахівництва в ЄС.
Зараз триває робота по відкриттю ринків на всіх континентах. Серед найбільш перспективних для експортерів країн – країни ЄС, Китай, Сінгапур, Індія, В’єтнам, ПАР і Індонезія.
Свою думку з цього приводу висловив Андрій Новак, голова комітету економістів України.
“Треба сказати, що така ініціатива, коли держава допомагає пройти сертифікацію, йде спочатку від виробника. Тобто виробник повинен подати заяву про вихід на міжнародний ринок. У цьому випадку держава допомагає пройти всі дозвільні процедури, для того, щоб зайти на ринок певної країни , адже у кожної країни є свої вимоги до певного виду продукції, є своя структура власного виробництва структура імпорту. Наприклад, Японія не потребує морепродуктів, але їм потрібно зерно, масло тощо.
Мені дуже приємно, що українські аграрії заходять на ринок Аргентини. Адже Аргентина є одним з найбільших аграрних виробників в світі. Це говорить про те, що наші аграрії виходять на ринок глобальної конкуренції між найбільшими гравцями “, – говорить експерт.
Андрій Новак впевнений, що найголовніше – зайти на іноземний ринок, адже це означає, що українські виробники вже зайняли певну частку, і тепер їм залишається тільки збільшувати частку власного виробництва на цьому ринку.
“Росіяни продають свою продукцію на нашому ринку через Казахстан, Білорусь. Газ ми купуємо нібито європейський, але знаємо, звідки він насправді прийшов. Тобто, там, де країни або окремі компанії знаходяться під санкціями, де немає зони вільної торгівлі, тоді виробник змушений йти манівцями.
Наша угода з ЄС про зону вільної торгівлі дала конкретний результат. Тепер ринок Європейського союзу – другий ринок після Китаю “, – резюмує фахівець.