В якості найбільш пріоритетного кроку валютної лібералізації Національний банк України розглядає можливість поступового ослаблення вимог про покупку бізнесом іноземної валюти під зобов’язання до повного його скасування, повідомляє прес-служба регулятора.
За словами заступника глави НБУ Юрія Гелетей, в результаті це дозволить перейти до вільного проведення операцій з купівлі іноземної валюти на валютному ринку України не тільки банками, а й їх клієнтами.
“Розглядаючи питання лібералізації порядку купівлі іноземної валюти, передбачається також скасування сукупності додаткових обмежень з купівлі іноземної валюти, які сьогодні застосовуються за окремими валютних операцій. Такі взаємозалежні ослаблення валютних обмежень будуть включати ті заходи, скасування яких не викличе тиск на валютний ринок і не призведе до порушення балансу попиту та пропозиції на валютному ринку “, – зазначив заступник голови НБУ.
Також в НБУ висловилися про перспективи розвитку ринків капіталу та першочергові кроки, які допоможуть стимулювати їх розвиток. Регулятор вважає, що необхідно створити фундамент, який дозволить ринків капіталу стати драйвером для сталого економічного зростання. Початком руху в цьому напрямку бачиться об’єднання ресурсів ключових стейкхолдерів на цих ринках і формування єдиного спільного бачення.
Свою думку з цього приводу висловив Юрій Гелетій, заступник глави НБУ.
“Введений інструмент був в березні минулого року як реакція і протидія на виклики, пов’язані з коронакризою. Він себе виправдав. Безумовно, ми моніторимо ситуацію. Наші рішення за результатами аналізу відновлення економіки, стану фінансової системи, ми будемо розглядати щодо можливого згортання даного інструменту.
Я б хотів підкреслити, що рішення про згортання ще не прийнято. Це, в тому числі і передбачено основними принципами грошово-кредитної політики на поточний рік. Ми зараз опрацьовуємо це питання разом із залученими підрозділами всередині НБУ, колегами з МВФ. Наше завдання – визначити, які конкретні параметри розвитку економіки і фінансової системи можуть свідчити про доцільність модифікації параметрів інструментів рефінансування, також ми повинні аналізувати ситуацію на ринку. Тобто, вкрай важливо, щоб банки, покладаючись на рефінансування, як ресурсний інструмент, будуть втрачати стимули активно працювати з складовими для залучення коштів. Крім того, ми повинні не допустити ситуації, коли буде відбуватися викривлення ринкових механізмів ціноутворення і відповідно негативний вплив на структуру пасивів банків “, – говорить експерт.
Юрій Гелетій зазначає, що зараз проходить моніторинг, а сама модифікація швидше за все буде проходити в червні. Однак, заявляє чиновник, будь-яке рішення не матиме негативних наслідків для фінансової системи України.
“Рефінансування не мало цільового призначення. Значна сума коштів була спрямована на покупку ОВДП. За нашими даними це близько 70%, 30% – пішло на кредитування. Цьому сприяло те, що ставки ОВДП були значно вище ставки грошового ринку, це формувало для банків привабливий рівень маржі. Такі дії банків певним чином підтримали ринок ОВДП, а також сприяли фінансової стабільності на ринках країни в цілому.
Зазначу, що ринок державних цінних паперів в будь-якій країні є ключовим сегментом ринку, який впливає на функціонування інших сегментів ринку “, – стверджує фахівець.
Стрічка новин 
