Кабінет Міністрів та Міжнародна фінансова корпорація розвиватимуть проєкти державно-приватного партнерства в Україні.
Про це йшлося у ході онлайн-зустрічі Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та керуючого директора, виконавчого віце-президента Міжнародної фінансової корпорації (МФК) Махтара Діопа.
Вони обговорили співпрацю у сфері інфраструктури та енергетики, розвиток регіонів та ринку капіталів.
Глава уряду наголосив, що Україна активно відновлює інфраструктуру та прагне розвивати механізм державно-приватного партнерства (ДПП).
За його словами, МФК та Мінінфраструктури узгодили перші дві ділянки дороги для майбутніх проектів ДПП: Луцьк – кордон Польщі та Харків – Запоріжжя.
«Ми плануємо, що угоди з МФК буде укладено до кінця цього року. Будівництво за рахунок приватних інвесторів відбуватиметься вперше. Дуже важливо залучити якісних інвесторів до перших пілотних проектів, щоб масштабувати механізм на більшу кількість об’єктів», – зауважив Шмигаль.
Прем’єр-міністр відзначив високий рівень співпраці з МФК щодо підготовки пілотних проєктів концесії морських портів «Ольвія» та «Херсон».
Він додав, що враховуючи позитивні результати концесії, співробітництво буде продовжено і щодо «Морського торговельного порту «Чорноморськ».
«Сподіваємось на прискорення роботи з імплементації інших проектів державно-приватного партнерства, зокрема щодо аеропортів, та концесій залізничних вокзалів», – зазначив глава уряду.
Про це в ефірі телеканалу «Перший Діловий» говорили з радником прем’єр-міністра України Кирилом Криволапом.
«Проєкти концесій – це завжди нешвидке повернення інвестицій. Законодавством передбачений відповідний механізм. Існує багато запобіжників. Наприклад, по кожній концесії заключено договір з конкретним концесіонером. І на цього концесіонера накладається як соціальна складова, наприклад, зберегти робочі місця, економічна – зберегти перевалку певну вантажів. Є такий приклад порту «Ольвія». Концесіонер QTerminals поивнен вкласти в розвиток порту майже 3,5 мільярди гривень, має обов’язки по перевантаженню певному. Саме ці показники визначають успішність проєкту», – зазначив він.
За його словами, в країнах, де активно та багато реалізується концесій, за статистикою, більшу частину обов‘язків та ризиків бере на себе держава. А в Україні цей інструмент відносно новий і ризики для держави незрозумілі, тому зараз держава намагається перекласти на концесіонера все по максимуму.
«Якби в нас держава дійсно була ефективним впорядкувальником для інфраструктури – ми б бачили і розвиток інфраструктури, і ми б бачили сервіси, як споживачі, і ми були б задоволені цими сервісами. Тому концесія – це ефективне, розумне рішення. Не треба боятися. Для держави вигідно передати аеропорти та залізничні вокзали у концесію», – зауважив він.
Стрічка новин 
