«Під час економічного падіння державі важливо дати достатньо ресурсів економіці», – експерт НБУ

Поділитися:

Пандемія коронавірусу, яка почалася у 2020 році, і введений карантин викликали глибоку економічну кризу, яка змінила повсякденне життя українців і завдала удару по багатьох галузях національної економіки. Багато бізнесів були змушені закриватися і зазнавати збитків, а також з неймовірною швидкістю перебудовувати класичний офісний режим у новий онлайн-формат, який по завершенню важкого року став уже звичним.

Банківський сектор – одна з тих сфер, що не зупинила роботу під час жорсткого карантину. Однак банки відчули на собі падіння платоспроможності громадян і проблеми бізнесу: чистий прибуток українських банків, за даними НБУ, за 10 місяців 2020 року знизився майже на чверть у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, склавши майже 40 млрд гривень.

При цьому доходи банків зросли всього на 4%, в той час, як витрати збільшилися на 14%.

Попри гостру економічну кризу (у другому кварталі ВВП України скоротився на 11,4%) і зміну першого банкіра країни, дестабілізації банківської системи та масового банкрутства українських банків вдалося уникнути.

Про те, як цього досягли, говоримо сьогодні з начальником управління макропруденційної політики та досліджень департаменту фінансової стабільності НБУ Первін Дадашовою.

Отже, стійкості банківського сектору посприяли ефективні заходи банків. Зокрема, це була реструктуризація кредитів. Але постає питання – чи не мають все ж таки ці заходи  й дещо негативного ефекту в інших напрямах – наприклад, інфляція, послаблення національної валюти?

«Коли ми говоримо про реструктуризацію кредитів, то йдеться передусім про покращення умов обслуговування для боржників, які могли постраждати внаслідок кризи, – говорить Первін Дадашова. – Тому тут, звісно, є лише переваги для економіки. Оскільки надається змога позичальникам (переважно це малий бізнес, який певним чином постраждав від коронакризи) пережити цей важкий період, пройти плавно через нього, відповідно – продовжувати свою основну діяльність, не закриватися і відновити роботу після жорсткої фази особливих карантинних обмежень, яка була навесні. Тому, повторю, йдеться лише про переваги для економіки. Адже в усі часи, коли економіка через кризу починає падати, не йдеться про можливий «перегрів» чи якісь негативні наслідки у вигляді інфляції».

Як відомо, під час локдауну Нацбанк запровадив «кредитні канікули». Тобто дозволив позичальникам не платити пеню і штрафи за обслуговування кредитів. Але цікаво, що можна було побачити у діях позичальників?  Чи не зрозуміли вони цей крок Нацбанку так, що можна не сплачувати відсотки й «тіло» кредиту? І таким чином чи не відбулося збільшення показника рівня кредитів, які не працюють?

«З початком пандемії, кризи й карантинних обмежень, звісно, потрібно було надати можливість банкам та позичальникам знайти певний режим обслуговування, який дав би змогу всім пережити найгостріший період, – наголошує експерт НБУ. – Національний банк саме тоді й запропонував «кредитні канікули». 

Як вважає Первін Дадашова, це були певні важелі для того, щоб плавно змінити умови на певний період, щоб пережити найважчі часи. Причому саме скасування можливих штрафів або пені –  не є ініціативою Національного банку, а є змінами до відповідного закону. Свого часу вони мали певний зміст для того, щоб знизити навантаження на фізичних осіб, які могли втратити дохід. За словами експерта Центробанку, у цей період більшість позичальників якраз поводилися дуже дисципліновано.

«Ті люди, які мали можливість обслуговувати (як представники бізнесу, так і населення) позику, продовжували її обслуговувати, – констатує Первін Дадашова. – В результаті значного зростання кількості кредитів, які не працюють (позик, за якими не відбувається платежів) ми не спостерігали. Це є великим позитивом. Тобто дуже важливу роль відіграють стосунки позичальника з банком. Є кредитна історія боржників – й вони про неї піклувалися на тлі «кредитних канікул». Ми стали свідками зміни поведінки населення».

Звичайно, позичальникам розслаблятися не варто. Найважчі часи пройдено. Поступово політика регулятора повертається до звичних, нормальних умов. Чим далі, тим більше у Нацбанку виступають за скасування заборони пені та штрафів. За словами експерта регулятора, це абсолютно нормальний процес. Під час економічного падіння державі важливо дати достатньо ресурсів бізнесу, економіці. І українською державою такі ресурси були надані. Тому банківська система вижила.

Нагадаємо, Розрахунковий центр Нацбанку України впровадив на ринку капіталів новий сервіс – «РЕПО з контролем ризиків». Сервіс був запущений 21 січня. Про це інформує пресслужба НБУ.

Також раніше ми писали про те, що за 2020 рік вартість кредитів в нашій країні знизилася як для підприємців, так і для громадян, які не займаються бізнесом. Про це навів дані під час пресконференції в четвер, 21 січня, глава Національного банку України Кирило Шевченко.

 

Підписуйтесь на Перший Діловий телеканал в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!

Читайте також
5 Березня 2021 року - 21:32
Таке рішення ухвалив Шевченківський районний суд столиці
5 Березня 2021 року - 20:31
Як відомо, санкції проти самого олігарха і проти членів його...
5 Березня 2021 року - 19:26
Йдеться про порушення, які були зафіксовані в грудні 2020 року...
5 Березня 2021 року - 18:32
20% всіх тендерних коштів пройшло через «Укравтодор»