Правління Національного банку України (НБУ) 20 січня встановило облікову ставку 10% усупереч рішенню комітету монетарної політики (КМП) напередодні про 11% через стабілізацію на валютному ринку, повідомила прес-служба регулятора.
«Членами правління НБУ додатково враховувалася динамічна зміна вартості українських активів та ознаки стабілізації на валютному ринку, які виникли у другій половині дня 19 січня та вранці 20 січня. У таких умовах посилився ризик, що несподівано жорстка реакція з боку НБУ може бути неправильно сприйнята учасниками ринку і спричинить небажану їхню реакцію. З огляду на зазначені фактори окремі члени правління змінили свою позицію», — зазначено у повідомленні.
НБУ пояснив, що дискусія КМП не є голосуванням за проект рішення з монетарних питань у класичному розумінні діяльності комітетів, які ухвалюють рішення, оскільки рішення ухвалюється правлінням наступного дня (у четвер) з урахуванням результатів обговорення напередодні.
“У членів правління завжди є опція змінити свою думку порівняно з озвученим на КМП”, – пояснив регулятор.
Згідно з прес-релізом, семеро членів КМП висловилися за підвищення облікової ставки до 11% у січні через те, що, на їхню думку, нагнітання інформаційного середовища навколо потенційної військової агресії з боку Росії суттєво розбалансує очікування учасників ринку.
«Бізнес, населення та іноземні інвестори дуже чутливо реагують на новини про військові наміри РФ. Імпорт рекордних енергоносіїв є додатковим фактором посилення попиту на валюту. Внаслідок цього зберігається значний девальваційний тиск, а премія за ризик України залишається надвисокою. Міжнародні ринки капіталу будуть практично закриті для України, допоки не відбудеться деескалація», — зазначили вони під час дискусії.
За словами члена комітету, який висловився за підвищення ставки до 12%, проінфляційні ризики в оновленому макропрогнозі недооцінені, тому це перешкоджатиме досягненню інфляційної мети у 5%, що є пріоритетом НБУ на горизонті політики.
Ярослав Романчук, експерт Офісу простих рішень та результатів, виступив в ефірі «Першого Ділового» телеканалу. Він вважає, що облікова ставка завжди має бути вищою за інфляцію, інакше буде негативна ставка з поганими наслідками.
«Національний банк повинен розуміти одне правило: інфляція і ставка рефінансування має бути вищою за інфляцію. Тому що інакше йде негативна ставка, що призводить до дуже поганих наслідків. Інфляція, щоби боротися… Не треба посилатися на Центральний банк Японії чи Європи. Це грошове явище, і в українському випадку – це внутрішнє явище».
Експерт додав, що, звичайно, є бажання звинуватити всю світову економіку, але ж насправді проблема лежить усередині країни.
«Австралія, інфляція – 3%, Швеція, інфляція – 3%, Швейцарія, інфляція – близько 1,5%… Тобто країни, які так само залежать від зовнішніх факторів, але в яких інфляція дуже хороша. А в країнах Азії, які мають зовсім іншу систему монетарної фіскальної політики, середня річна інфляція в 2021 році не більше 3%. Тому посилання на те, що це нам привезли, насправді – неспроможність. Подивимося на фінансові параметри за останні два роки – це +35-40%. Це неадекватна грошова пропозиція у гривні та створення умов на попит на гривню на внутрішньому ринку».
Тим часом у Національному банку оцінили ситуацію на валютному ринку. Там називають її контрольованою, попри падіння вартості українських активів.
Також ми писали про те, що валовий внутрішній продукт України у 2021 році становив понад 195 млрд доларів, а його зростання перевищило 3%.
Стрічка новин 
