Народний депутат фракції «Слуга народу» Олександр Бакумов з трибуни Верховної Ради озвучив заяву політичних фракцій і груп, в якому народні депутати закликали суддів Конституційного суду скласти з себе повноваження за власним бажанням.
Йдеться про 11 суддів, які дозволили чиновникам не звітувати про доходи і закрили доступ до їх деклараціям. Понад 150 депутатів підписалися під парламентським зверненням до суддів Конституційного суду звільнити свої посади.
27 жовтня Велика палата КСУ визнала неконституційним кримінальну відповідальність за недостовірне декларування та приховування майна. Пізніше стало відомо, що КС визнав неконституційними повноваження НАЗК.
З цього приводу 29 жовтня відбулися термінові засідання Кабінету міністрів і РНБО. Йшлося про відкриття доступу до електронних декларацій і відновленні роботи НАЗК.
Після цього за розпорядженням уряду НАЗК з 00:00 30 жовтня відкрило доступ до реєстру електронних декларацій, який не працював з 28 жовтня.
Свою точку зору в цьому питанні спеціально для Першого Ділового телеканалу розповів юрист Степан Берко.
“З певністю можна сказати, що останнє рішення Конституційного суду є абсолютно необґрунтованим і ставить під сумнів всю антикорупційну структуру, яка була побудована за останні роки. Але треба розуміти, що дуже часто, коли приймалися закони, які стосувалися в тому числі антикорупційних рішень, деякі з них могли бути не конституційними. Наприклад, порядок призначення директора НАБУ – абсолютно неконституційна модель, яка була запроваджена в законі про НАБУ. І ті ризики, які потім виявили в КС, були відомі з самого початку.
Насправді це був політичний компроміс, адже завжди порядок призначення очільників важливих органів – це питання впливу на цих очільників. Це треба розуміти, що того часу президент Порошенко хотів закріпити за собою це повноваження” – говорить експерт.
За словами Степана Берка, останнє рішення Конституційного суду є абсолютно необґрунтованим, воно дійсно йде всупереч з попередніми позиціями КСУ, а також всупереч здоровому глузду. Він вважає що тут було кілька причин, однією з яких є конфлікт інтересів деяких суддів КС стосовно Закону про відповідальність про недостовірне декларування.
“Я не виключаю вплив інших судових органів влади, таких як Окружний адміністративний суд міста Києва, одіозний голова якого Павло Вовк в плівках НАБУ заявляє, що він впливає на суддів Конституційного суду.
Треба розуміти, що всі антикорупційні норми, які були запроваджені, стосуються великого кола осіб, багатьох політиків та чиновників. Коли ці закони приймалися ніякого бажання ані у тодішньої влади, ані в опозиції не було. Тобто, ці закони приймалися під впливом зовнішніх партнерів, які були готові давати гроші на реформи. Зараз, дійсно, багато з тих осіб, які підпадають під якусь відповідальність порушення антикорупційних норм, вони зацікавлені у такому розвитку подій. Але треба визнавати, що будь-яке скасування антикорупційних норм несе свої наслідки у співпраці України з МВФ та ЄС. З цієї ситуації треба шукати комплексний вихід” – зазначає спеціаліст.
В НАЗК кажуть, що деякі судді мали конфлікт інтересів і тому ухвалили таке рішення проти антикорупційної системи. На думку Степана Берка, сам факт винесення приписів НАЗК у даній ситуації, є однією з причин, чому судді вирішили так голосувати.
“Судді можуть вважати приписи НАЗК тиском на них. Тому у такому випадку я б не виключав сплетення якихось особистих інтересів разом з інтересом захисту окремої конституційної інституції. Але потрібно розуміти, що проблема із складом Конституційного суду не є щось нове, вона існувала вже давно.
Завжди, коли хтось приймає рішення в органах державної влади, йому дуже тяжко уникнути конфлікту інтересів – власного та публічного. Я не можу нічого стверджувати, але можна розуміти, що особисті інтереси деяких суддів були зачеплені. Оскільки деяких них могли бути притягнуті до відповідальності щодо неправдивого декларування” – резюмує Степан Берко.