Рішення про встановлення граничної ціни на газ не означає, що Кабінет міністрів України відмовляється від розвитку ринку газу. Про це заявили в Кабміні.
«Без втручання в ситуацію вже в лютому кубометр газу міг подорожчати до 12 грн. В умовах недосконалої конкуренції та монополізації ринку, встановлення граничної ціни необхідне для того, щоб збалансувати й направити ринок на шлях розвитку, а не консервації монополій», – повідомив глава уряду Денис Шмигаль.
Також в Кабміні пояснили чому ринок газу є надзвичайно важливим для майбутнього України. Виявляється, ринок газу – це кінець монополізму і надприбутків окремих олігархів. Це можливість вибирати свого газопостачальника та отримувати кращу ціну, послуги та сервіс. Ринок газу також покладає край крадіжки блакитного палива та обкраданню державних компаній через різні схеми. Але чи так це насправді? Або ринок газу – чергова спроба зміцнити монополізм?
Подробиці теми розповів керівник аналітичного центру Федерації роботодавців України Володимир Панченко в ефірі телеканалу «Перший Діловий».
«Монополія, яка працює на внутрішній ринок – є надзвичайно небезпечною за своїми наслідками. Тут насправді є природні та неприродні монополії й тут насправді не має значення, приватні це монополії або державні. Якщо ми говоримо про енергетичний ринок, то в даній сфері ми маємо приватну монополію. Більш того, ми маємо вертикально інтегровану монополію, яка в собі поєднує, як саму генерацію, так і розподіл ресурсу», – заявив фахівець.
Він вказав на те, що якщо взяти до уваги сам інструментарій, який тут повинен застосувати Антимонопольний комітет України, то в принципі наразі відомство нічого не робить.
«Не дивлячись на те, що в АМКУ є відповідні права, комітет вважає за краще займатися дрібними справами й тиском на слабший бізнес. Це конкретний кейс про який всі говорять на всіх телеканалах. І жодного разу ми не виділи розслідування, яке дійсно б показало цю монополізацію ринку і її очевидні наслідки», – вважає експерт.
Спеціаліст вказує, що нині з боку АМКУ лунають лише популістські заяви, від яких страждають самі українські споживачі, починаючи від молоді та закінчуючи пенсіонерами. Іншими словами, наразі конкретних дій з боку Антимонопольного комітету України у боротьбі з монополіями немає.
«Нині наше законодавство побудовано таким чином, що з одного боку сам Комітет та національний регулятор – НКРЕКП, начебто повинні аналізувати цю ситуацію, а з іншого боку в цьому існує бар’єр, який полягає в тому, що нині неможливо простежити реальну собівартість цін і те, яким чином вони були сформовані. Тобто неможливо апелювати з приводу того, що ціни повинні бути або вище, або нижче від поточних значень», – зазначив керівник аналітичного центру.
Він заявив, що ніякими штрафами питання існування таких монополій не вирішити.
«Нині впроваджується третій енергопакет, який передбачає більшу конкуренцію хоча б на роздрібному ринку. При цьому ми розуміємо, що це нічого не змінить на самому ринку генерації. Адже для цього має запрацювати й четвертий енергетичний пакет. Тоді у нас дійсно може бути, як в Німеччині, коли сама генерація роздрібна та на ринку будуть існувати різні виробники альтернативної електроенергії. Все повинно працювати в комплексі», – вказав експерт.
Нагадаємо, що раніше Національна комісія регулювання енергетики та комунальних послуг звинуватила ДТЕК Ріната Ахметова в маніпуляціях на ринку електроенергії.
По суті – це війна між найбільшим гравцем на ринку та регулятором. Як стверджують в НКРЕКП, саме ДТЕК спровокувала штучний обвал цін в сегменті «на добу вперед».