Державній об’єднаній гірничо-хімічній компанії закидають постачання ільменіту в окупований Крим. А сировину, за інформацією журналістів-розслідувачів, на завод “Кримський титан”, який зараховують до групи підприємств олігарха Фірташа, але через посередників.
Не під запис у Фонді держмайна в жовтні 2020 року розповідали, що при колишньому керівництві ільменіт з ОГХК поставлявся через посередників в окупований Крим на Кримський титан Фірташа.Через санкції підприємство виявилося відрізаним від сировини.
Як ільменіт потрапляв до Криму? Судно з ільменітом завантажувалося в українському порту, йшло в напрямку Новоросійська, там воно вимикало транспондер і без маяка прямувало в окупований Крим.
За іншою схемою, судно з українським ільменітом прямувало до Єгипту, де руда перевантажувалася на інший корабель і пливла до Криму з іншими документами. Такі звинувачення були озвучені ще в 2016 році. Тоді ОГХК спростовувала цю інформацію.
Сомов відмовився коментувати поставки ільменіту на Кримський титан при колишньому керівництві, зазначивши лише, що в цей період завод продовжував працювати.
У той же час, нове керівництво компанії також було звинувачене в тому, що ільменіт ОГХК поставляється на Кримський титан. У серпні 2020 року, вже при керівництві Девіса, кілька видань синхронно опублікували інформацію про те, що ОГХК поставляла сировину в Крим через німецьку компанію ITS International Trade. ОГХК на сайті ФДМУ назвала цю інформацію фейком.
Схема виглядала наступним чином: в порту Одеси судно завантажувалось ільменітом і пливе до турецького порту. Там сировину перевантажують на інше судно, яке йде з Сирії до Криму. Це розслідування могло з’явитися з подачі попереднього керівництва ОГХК, при якому ільменіт за схожою схемою поставлявся в окупований Крим.
Своє бачення ситуації виразили експерт з Національної безпеки Василь Вовк та екс-заступник міністра з промислової політики Сергій Грищенко.
“В даному конкретному випадку, я вважаю, що є порушення законодавства. Якщо є заборона на постачання продукції до Росії, яка веде незаявлену війну з Україною, до цього питання треба ставитися відповідно. Тому сьогодні це питання є політичним, а не економічним. Та вирішуватись воно повинне на вищому державному рівні. А ми, як законослухняні громадяни, повинні цього рішення дотримуватися.
Що стосується приватизації, на мою думку, це не дуже вдале рішення, оскільки Україна займає одне з провідних місць з титану та має усі передумови для розвитку власної вертикально-інтегрованої схеми від видобутку сировини до готової продукції. З боку держави повинен бути певний вплив. Тому треба не приватизувати компанію, а передати під порядкування державного органу” – говорить Сергій Грищенко.
На думку Василя Вовка, ОГХК є стратегічним обєктом, який має велике значення для України, в тому числі в плані національної безпеки, та він підлягає всебічній охороні та підтримці.
“З одного боку, продаж власної продукції – це безумовно добре, адже люди отримують зарплатню, підприємство має виручку. З іншого боку, були порушені державні санкції та підтримували країну-агресора. Але чи є у нас кримінальна чи адміністративна відповідальність за таке порушення? Ні.” – зазначає експерт.
Сергій Грищенко говорить, що менеджмент компанії не міг не знати кінцевого споживача, адже ринок титану є специфічним, то му там все всім відомо. З іншого боку, можна зрозуміти й керівництво ОГХК, адже з Кримським титаном є довгострокові відносини. Сьогодні так запросто знайти ще якісь ниші на цьому ринку – досить складно.
” Ми кажемо, що люди та підприємства мають працювати, ми маємо щось давати на експорт. Але це поставляється в Крим на підприємство, яке частково зареєстроване в Україні. Виходить і тим, і тим. Розділити неможливо. Тому треба шукати вихід з цієї ситуації, щоб з одного боку не звинувачувати, а з іншого – не порушувати санкції” – резюмував Василь Вовк.
https://youtu.be/jrZ1hBLsJxk
Стрічка новин 
