Народні депутати пропонують ліквідувати корупційні схеми минулої влади та скасувати квоти на імпорт сірчаної кислоти.
Дефіцит на ринку сірчаної кислоти виник у 2014 році, коли спочатку на український ринок перестала надходити сірчана кислота з Криму, а потім збанкрутував Костянтинівський хімзавод. До війни ці два підприємства виробляли близько половини сировини для українських споживачів.
В результаті дефіциту довелося закривати постачання з-за кордону. Своєю чергою виробники кислоти домоглися від Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі введення квот на імпорт, після чого підняли вартість своєї продукції до непристойного рівня.
У Раді стверджують, що нині ціна українських постачальників стала вищою, від імпортної на 89%, а в деяких випадках на 107%. Якщо початковою метою квот був захист вітчизняних виробників від імпорту, то за фактом квоти стали інструментом збагачення для компаній-прокладок
Після введення квот фінансові показники вітчизняних виробників погіршуються, тому що основний заробіток на корупційній схемі отримують не виробники, а посередники.
Подробиці теми розповів народний депутат України Муса Магомедов в ефірі телеканалу «Перший Діловий».
«Час показав те, що тут мови про виробника не йде. Тобто, коли у 2018 році вводили ці квоти я був на відповідній нараді. Тоді йшлося про те, що введення квот допоможе збільшити навантаження українських виробників і будуть інвестиції, а самі гроші будуть спрямовані на виробництво. Що ж відбулося насправді? За цей час ціни на сірчану кислоту піднялися більше, ніж удвічі. Ціни на сірку, яка є сировиною для виробництва сірчаної кислоти – впали вдвічі. І розрахункові цифри, які повинні були потрапити до фінансових результатів тих підприємств, про які йшла мова, а їх у нас три – всі ці гроші насправді не отримали виробники. Їх просто прибрали з поля зору різні прокладки. Тобто ні виробники, ні споживачі цих коштів не побачили», – сказав фахівець.
При цьому за словами тодішнього уряду головною метою цих квот був якраз захист вітчизняного виробника.
«Зараз біля кожного з таких заводів годуються різні угруповання, які за допомогою схем виводять ці гроші собі в кишеню», – вказав експерт.
Також він розповів про те, що зважуючи всі ризики про непостачання підприємства змушені були більшу кількість грошей вкладати в збільшення власних оборотних запасів. Адже тільки таким чином, можна було не допустити зриву виробництва.
«Потрібно розуміти, що зрив постачання сірчаної кислоти автоматично означає проблеми з екологією та очищенням коксового газу. Цього точно допускати не можна. Введення квот – це теж різні бюрократичні ризики, але якби від цих заходів був би якийсь ефект для вітчизняного виробника, можна було б розглядати продовження квот. Але зараз користі від цього немає ні для виробників, ні для споживачів», – сказав народний депутат.
Муса Магомедов вважає, що дані квоти потрібно терміново скасувати й в цій ситуації залишається неясним, чому український уряд продовжує діяти.
«Ці квоти потрібно скасувати. Чому цього не робить міністр Петрашко – я не розумію. Або він тут підтримує своїх близьких знайомих. Тому що це не дає ніякого вихлопу для виробників, але при цьому квота продовжує зберігатися», – резюмував експерт.
Нагадаємо, що українські підприємства здатні у два рази більше виробити сірчаної кислоти, ніж її споживають в країні.
З 1 вересня 2018 року МКМ ввів квоти на імпорт речовини. З того часу закуповувати сірчану кислоту за кордоном не можна понад 47, 3 тисяч тонн в рік. Обмеження щодо імпорту ввели в цілях захисту українських виробників речовини, вказують експерти.
Стрічка новин 
