Кабінет міністрів України на засіданні 3 березня затвердив план заходів щодо недопущення ухилення від сплати податків суб’єктами господарської діяльності та запобігання відмиванню коштів в офшорних зонах.
У Міністерстві фінансів повідомили, що документ передбачає наступні заходи: оновлення українського переліку офшорних зон з урахуванням правових норм ЄС і даних Глобального форуму з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей; запобігання незаконному виведенню грошей за кордон, незаконному переміщенню товарів на підставі підроблених рахунків-фактур (інвойсів); надання правоохоронним органам результатів моніторингу фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією доходів від податкових злочинів; введення автоматичного обміну інформацією з податковими органами інших країн, зокрема згідно із Загальним стандартом звітності.
Також документ спрямований на застосування заходів податкового контролю щодо запобігання ризиків необґрунтованого формування платниками ПДВ податкового кредиту з урахуванням категорії ризикованості суб’єктів господарювання. Планується і подальша імплементація плану дій BEPS (програма була прийнята на саміті G20 у 2012 році) шляхом прийняття відповідних нормативно-правових актів учасників схем ухилення від податків.
Подробиці теми розповів економічний експерт Ілля Несходовський в ефірі телеканалу «Перший Діловий».
Експерт заявив, що наразі влада повинна пропонувати нові законодавчі дії для боротьби з незаконними офшорами.
«Потрібно зрозуміти, якими схемами користуються компанії для того, щоб уникнути оподаткування і приховати свої доходи в офшорних зонах. Зараз ті механізми, які пропонує уряд – є досить ефективними. Це звичайно система BEPS і інші програми, які дозволять відстежувати подібні схеми та вчасно реагувати в тих випадках, якщо податкові порушення дійсно є», – сказав фахівець.
При цьому такі дії не зможуть абсолютно виключити корупцію в цьому питанні. Однак нові заходи в рази зменшать можливість таких лазівок для шахраїв.
«Це повинна бути постійна боротьба. Кожен раз, коли у світі або в Україні впроваджуються кроки для того, щоб зменшити такі випадки, шахраї вигадують нові схеми для того, щоб знову обійти систему оподаткування. Тобто, способи обдурити державу постійно вдосконалюються, а й боротьба проти цього також посилюється. Тому нові урядові ініціативи прикриють чинні схеми, але від появи нових – ніхто не застрахований», – вказав експерт.
Він уточнив, що Інститут економічної трансформації щороку проводить нові дослідження щодо втрат української економіки від подібних схем. І в цьому контексті, офшорні схеми приносять не найзначніші збитки.
«Якщо в перші роки подібних досліджень, саме ці схеми завдавали найбільших втрат. То зараз на першому місці звичайно ж контрабанда. На цей час втрати державного бюджету від офшорних схем знаходяться на рівні 40-50 млрд гривень. Потрібно розуміти, що виведення капіталу за кордон – це всього лише уникнення оподаткування за доходами. І з точки зору бюджету – це звичайно ж проблема. Але з точки зору економіки – мова про капітали, які не тільки могли б залишитися в Україні, але і працювати на Україну. А зараз вони просто працюють на інші економіки світу. Тобто, проблема полягає не стільки в тому, щоб підприємці платили податки, а в тому, щоб капітали залишалися в Україні. Для цього в країні повинні існувати відповідні умови для ведення бізнесу», – вважає він.
Експерт зробив висновок, що в Україні повинні існувати привабливі об’єкти для інвестування. Це допомогло б розвиватися бізнесу та економіці.
Нагадаємо, що Національний банк України прогнозує відновлення припливу прямих іноземних інвестицій у 2021 році на рівні $3 млрд після їх відтоку у 2020 році на рівні $ 100 млн (відтік чистих інвестицій склав $420 млн).
Як вказали в центробанку, найбільший обсяг інвестицій без урахування реінвестованих доходів за підсумками січня-вересня 2020 року вступив в підприємства з виробництва електроенергії, газу, водопостачання; в операції з нерухомістю; транспорт; харчову промисловість.
Стрічка новин 
