Національна енергетична компанія «Укренерго» підписала три кредитні договори з державними банками — «Укрексімбанком», «Ощадбанком» і АБ «Укргазбанком» — на 10,25 млрд гривень для погашення заборгованості перед ДП «Гарантований покупець», яка утворилася протягом восьми місяців 2020 року.
Глава правління НЕК Володимир Кудрицький зазначив, що ці кредити дозволять в короткий термін поліпшити ситуацію з виконанням ПСО, а відповідно й стабілізувати фінансове становище «Укренерго».
Національна комісія у сфері регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) рекомендувала держпідприємству «Гарантований покупець» розділити 10,25 млрд грн кредитних коштів, які взяла під держгарантії «Укренерго», між «Енергоатомом» і ВДЕ-генерацією.
НЕК «Укренерго» — приватне акціонерне товариство, 100% акцій якого належать державі.
Компанія підпорядковується Міністерству фінансів. Підприємство здійснює експлуатацію магістральних та міждержавних ліній електропередач, а також обслуговує об’єднану енергосистему країни. За дев’ять місяців 2020 року «Укренерго» отримало 28,6 млрд грн збитку. Основна причина збитковості держкомпанії — зобов’язання компенсувати дефіцит коштів ДП «Гарантований покупець» на оплату «зеленого» тарифу.
Свою думку з цього приводу висловив Михайло Стрельніков, економіст:
«Перш за все, мене бентежить те, що міжнародні кредитори будуть надавати кредити. Всі ми знаємо, що кредити не безкоштовні. Всі витрати за нього отримає споживач. А споживачі в нашій країні платять такі гроші за електроенергію, що навіть сусіди з Європи дивуються. Тому, шляхом підвищення цін на тарифи, будуть виплачуватися споживачами. Фактично, ці кредити ми отримаємо під державні гарантії від міжнародної спільноти, чий правовий статус до сьогодні не визначено. У 2019 році Конституційний суд вказав, що НКРЕКП збудована та затверджена у своїх повноваженнях тодішнім президентом Порошенком з порушенням норм чинного законодавства. З того часу це не виправлено. Тобто з точки зору Міжнародного права ця юридична площина не визначена, а ми беремо міжнародні кредити, за які відповідає держава. Це дуже небезпечно», — стверджує спеціаліст.
Михайло Стрельніков вважає, що контролюючих органів з боку держави наразі немає. Фахівець зазначає, що країні взагалі не потрібні міжнародні кредити, адже більше ніж половина ВВП країни використовується для того, щоб повертати їх.
«Є альтернатива. Якщо Національний банк та наша банківська система перестане спекулювати фінансами, то в нас буде фінансування. У банків наразі переліміт ліквідності, тобто грошей там багато. Куди ж вони ці гроші діли? Не в реальний сектор економіки. Це схеми, за якою банки розміщують зайві кошти на рахунку НБУ. Нацбанк за рахунок цих коштів покупає ОВДП, які фактично не мають ніякого ризику, бо погашаються коштом держави. І отримують з безризикових операцій зиск. Це — чиста спекуляція. Якщо кредитувати реальний сектор економіки, банкам потрібні будуть аудитори, фахівці, маркетологи. А це зайвий клопіт. Наша банківська система, яка повинна фінансувати економіку, не працює», — зазначає економіст.
Михайло Стрельніков сподівається, що усі винуватці цієї ситуації отримають покарання за законом.
Стрічка новин 
