Україна зайняла 117 місце серед 180 країн у Індексі сприйняття корупції-2020 року, піднявшись у рейтингу на 3 бали.
Ключовим показником індексу є кількість балів, а не місце в рейтингу. Мінімальна оцінка (0 балів) означає, що корупція фактично підміняє собою державу, максимальна (100 балів) свідчить про те, що корупція майже відсутня в житті суспільства “.
За словами виконавчого директора ТІ Україна Андрія Боровика, перш за все бали України в 2020 році зросли завдяки запуску Вищого антикорупційного суду і перезапуску Національного агентства з питань запобігання корупції.
Він додав, що також на позитивних результатах України минулого року позначилися антикорупційні зміни, впроваджені під час “турборежиму” Верховної Ради.
Однак, за словами Боровика, є ряд ризиків, які можуть істотно відкинути Україну назад в сфері протидії корупції.
Це, зокрема, затримка з судовою реформою, постійний тиск на антикорупційні інститути, а також спроби порушити і нівелювати досягнення в сфері державних закупівель. Актуальним залишається і питання безкарних нападів на активістів.
Так само 33 бали за минулий рік набрали Єгипет, Непал, Сьєрра-Леоне і Замбія.
Лідери Індексу сприйняття корупції у 2020 році не змінилися – це Данія і Нова Зеландія, які набрали по 88 балів.
Про цю ситуацію міркували Руслан Рябошапка, співзасновник Центру національної стійкості і розвитку, експрокурор України та Вадим Валько, юрист Центру протидії корупції.
“Ключова проблема – це відсутність політичної волі. Вона в нас то з’являється, то зникає. Спочатку держава всі сили вкладає в створення антикорупційної структури, приймаються одні з найкращих у Європі та світ антикорупційні закони, а потім та ж сама держава починає боротися із створеними антикорупційними органами. Потім приходить новий президент, який перші пів року вкладає чимало сил у те, щоб розблокувати роботу антикорупційної інфраструктури. Але через пів року ситуація змінюється, а політична воля кудись зникає”, – говорить Руслан Рябошапка.
Погоджується з колегою і Вадим Валько. Експерт зазначає, що Індекс прийняття корупції показує динаміку і траекторію руху. Останній індекс врахував результати з травня 2019 по травень 2020 років, коли дійсно помінялася влада. Динаміка в Індексі наступного року буде набагато гіршою, адже з літа 2020 року почалися проблеми у державному секторі корупції.
Руслан Рябошапко наголошує, що корупція існує також у приватному секторі.
“З 2014 року у нас закон передбачає створення уповноважених юридичних осіб, які повинні займатися антикорупційною діяльністю. Інша справа – наскільки державі вдається імплементувати ці закони” – говорить експерт.
Своєю чергою, Вадим Валько стверджує, що основне завдання антикорупційних органів – подолання корупції в державному секторі. Адже у більшості випадків, розглядаються справи саме корупційних відносин топчиновників та політиків.
Що до діяльності нинішньої очільниці Генеральної прокуратури України, Вадим Валько незадоволений. Експерт говорить про провал реформи прокуратури та “злиття” резонансних судових справ.
“Реформа регіональної та місцевої прокуратури повністю провалена. Більшість прокурорів залишилися на місцях, пішли тільки ті, хто не зміг дати іспити на елементарну логіку. Новий генеральний прокурор зовсім не справляється зі своїми обовязками. І результат нової Генеральної прокуратури за 10 місяців гірше, ніж попередньої”, – резюмує експерт.