У вересні Міністерство цифрової трансформації презентувало «Дію.City» – «віртуальну вільну економічну зону», яка повинна створити сприятливі умови для розвитку української ІТ-індустрії.
А в кінці листопада законопроект №4303, де викладено бачення цього проекту Міністерством і депутатами з комітету цифрової трансформації, подали до Верховної Ради. Йдеться про створення і розвиток нової «цифрової України».
Навіщо приєднуватися до «Дії.City»? Перш за все – через особливий податковий режим: резиденти будуть платити тільки податки на працю (5% податок на доходи фізичних осіб, єдиний соціальний внесок в розмірі 22% від мінімальної заробітної плати й 1,5% військового збору) і податок на виведений капітал (10%) замість податку на прибуток. Тобто кошти, які компанія реінвестує в бізнес, не будуть обкладатися податком.
Подробиці теми розповів заступник міністра цифрової трансформації з питань IT Олександр Борняков в ефірі телеканалу «Перший Діловий».
На цей час працівники IT-сфери в Україні у своїй більшості заробляють, як ФОП або ж є співробітниками міжнародних компаній. При цьому галузь стикається з безліччю проблем для вирішення яких потрібні оперативні дії та державна політика з боку уряду.
«Наразі такі компанії використовують не звичайну форму працевлаштування, а використовують ті способи, які прийняті серед компаній, що зареєстровані за кордоном. У більшості випадків українці дійсно співпрацюють з іноземними роботодавцями. Цей бізнес зараз дуже динамічний і в цьому відношенні його навіть можна порівняти з креативної індустрією. Я особисто міг би назвати цю галузь навіть мистецтвом. Але на жаль, близько 70-80% таких співробітників – це дійсно прихований робітничий клас, який не платить податки. Що звичайно ж не дуже добре для України», – сказав фахівець.
Він оцінив дану індустрію приблизно в 6 млрд доларів.
«Приблизно 4,5 млрд доларів – це експортна виручка, яку все-таки отримує країна. Зараз ми ніякі механізми з цієї системи фундаментально не чіпаємо. Зараз ми намагаємося створити паралельні проекти – наприклад «Дія.City». І якщо ви хочете туди вступити та отримати пільги, то це ваше особисте право. Але якщо ваша компанія або ви особисто в цього не потребуєте, то держава дозволяє вам працювати автономно», – вказав експерт.
Також він підкреслив, що у своїй більшості зараз мова не про те, що українці щось створюють самостійно, а про те, що вони просто працюють на іноземні замовлення.
«Тобто їм не належать інтелектуальні права на цей продукт. Вони його роблять і передають, і так по колу. А найчастіше, вони просто здають в оренду наші команди фахівців. Тобто для цих компаній дуже ймовірно, що додаток «Дія.City» навіть не створюватиме ніякої доданої вартості. Тому що замовник вже з ними працює на своїх умовах і у них все відмінно», – уточнив заступник міністра.
Також він розповів, що в інших країнах світу є свій певний досвід взаємодії в даних ситуаціях.
«На міжнародному ринку існують дещо інші формули для тих підприємств, які виробляють свій продукт. Тому що основні гроші якраз отримують виробники цифрової продукції. І додаток «Дія.City» направлений на такі компанії. Тут ми говоримо про стартапи, які можуть сьогодні налічувати 2-3 людини, а завтра вже вміщати в собі сто мільйонну компанію. І основна проблема полягає в тому, що коли такі компанії ростуть їм потрібні гроші для розвитку, які переважно можна взяти за кордоном. Але коли у компаній немає своєї чіткої структури, а всі співробітники оформлені, як ФОП, то закордонний інвестор боїться вкладати свої гроші в розвиток галузі. Тобто зараз наше головне завдання полягає в тому, щоб створити такі умови для бізнесу, щоб він став чесним і прозорим в очах міжнародних інвесторів», – резюмував експерт.
Нагадаємо, що раніше Мінцифри (Міністерство цифрової трансформації України) відкрило спеціальний сайт для пошуку будь-якої бізнесової інформації про IT-компанії, IT-фахівців, інвесторів і всієї відповідної технологічної екосистеми в країні. Платформа вийшла під назвою 360 Tech Ecosystem Overview.
У міністерстві пояснили необхідність створення такого порталу. В Україні налічується від 3-х до 5 тисяч компаній з цифрових технологій. Однак немає точної статистики та єдиної бази, яка містила б відомості про всю систему IT-галузі.