Кабінет Міністрів схвалив проект Закону України щодо запровадження довгострокових зобов’язань в рамках здійснення державно-приватного партнерства (концесії). Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.
“Законопроект дозволить забезпечити повноцінне функціонування механізму державно-приватного партнерства для всіх сфер діяльності та створити умови для зростання обсягу залучених інвестицій“, – відзначили в міністерстві.
Так, наразі в Україні існує прогресивний механізм співпраці між державою та бізнесом – державно-приватне партнерство (ДПП). Основна відмінність цього механізму від будь-яких інших – це довгостроковість, адже договір в рамках ДПП укладається на термін від 5 до 50 років. Такі договори передбачають виконання певних фінансових зобов’язань протягом всього терміну дії договору. Для проектів в соціальних сферах і у сфері автомобільних доріг ці зобов’язання можуть бути критичними.
Однак сьогодні держава позбавлена можливості брати довгострокові зобов’язання, оскільки діє принцип трирічного бюджетного планування. Тому Мінекономіки розробило законопроект, який гарантує інвесторам виконання державою своїх довгострокових зобов’язань в рамках державно-приватного партнерства.
Подробиці теми розповів голова експертної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук в ефірі телеканалу «Перший Діловий».
«Взагалі економічну стратегію потрібно розробляти не на 3 роки, а хоча б на років 10. І головне завдання влади – зберігати в цьому питанні стабільність, попри те, як часто змінюється уряд і хто приймає рішення. Тільки тоді основні елементи стратегії зможуть реалізуватися, і можна буде розраховувати на те, що вітчизняна економіка зможе розвиватися стабільно і більш менш прогнозовано. Більш того, тоді ми зможемо досягати більш прогресивних результатів в питанні залучення інвестицій, тому що останні будуть розуміти, на що саме вони зможуть розраховувати прийшовши в Україну з точки зору бюджетної, податкової та кредитної політики», – сказав експерт.
Він назвав стратегію на 3 роки з боку уряду більше технічним документом, який швидше за все важливий в контексті планування бюджетних витрат, що пов’язані з бюджетом розвитку.
«Якщо соціальні витрати та витрати на оплату зарплат бюджетникам можна назвати більш-менш стабільними й захищеними, то витрати на розвиток завжди найбільш уразливі в разі наявності проблем з дохідною і видатковою частиною бюджету. Тому якраз для цих цілей в Міністерстві економіки придумали цю стратегію. Але тут варто підкреслити, що поки що я не бачив жодного адекватного документа, який насправді був би розроблений на 10 років. І вже не кажучи про те, що країна почала б його нормально втілювати в життя, не орієнтуючись на те, хто саме нині при владі», – зазначив Кушнірук.
За його словами головна проблема полягає в тому, в якій саме мірі у нас коректне прогнозування дохідної та видаткової частин бюджету, а також в контексті розвитку економіки.
«Минулого року дуже сильно відчулося те, що більшу частину витрат якраз з питань розвитку просто не реалізували. За будь-яких причин. Не важливо, під яким саме соусом це подавав Мінфін, але за фактом ці витрати не фінансувалися. І тут основна проблема полягає в тому, що якщо ми говоримо про те, що хочемо мати більш прогнозовану ситуацію в контексті витрат на розвиток, то потрібно мати реалістичний бюджет. А минулого року він був абсолютно нереалістичним. На жаль, в цьому році він знову такий. У такому випадку, навіть при найкращих планах та намірах, запланована мета залишається недосяжною. Адже в реальності в України просто не буде коштів для того, щоб це профінансувати. Якщо у нас немає грошей на цей рік, то залишається питанням, звідки вони з’являться на наступні заплановані роки?», – поділився своєю думкою експерт.
Нагадаємо, що недавно стало відомо, наскільки серйозно дефіцит бюджету впливає на вітчизняну економіку.
За словами експерта, Олександра Охріменка до поточного дефіциту державного бюджету привів звичайно ж коронавірус. При цьому він заявив, що сам дефіцит, як явище, не є небезпечним для економіки.
Стрічка новин 
