Доходи від товарів і послуг, що продаються міжнародними IT-компаніями на території України її громадянам, будуть обкладатися 20% ПДВ
17 лютого Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект №4184, який стосується оподаткування податком іноземних інтернет-компаній, що надають електронні послуги фізичним особам в Україні. Цей документ був поданий в Раду ще 2 жовтня 2020 го з ініціативи комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроект стосується компаній-нерезидентів, тобто тих, які надають електронні послуги фізособам на території України, але не мають постійного представництва в країні.
Розробники документа запропонували доповнити Податковий кодекс нормами, що визначають порядок оподаткування податком на додану вартість електронних послуг, які постачаються нерезидентами фізичним особам в Україні. У пояснювальній записці сказано, що діяльність компаній-нерезидентів, які надають цифрові послуги, зараз не обкладається податками, що призводить до втрат держбюджету і створює неконкурентне середовище для компаній-резидентів, які сплачують такий податок платять.
Зараз ПДВ платять тільки ті компанії, які зареєстровані на території України. Тому, коли наші громадяни купують в онлайн-магазинах AppStore, iTunes і Google Play додатки, музику і фільми, ці платежі не оподатковуються в Україні. Адже покупки відбуваються безпосередньо в іноземних компаній. Наприклад, користувачі сервісу Google Play платять ірландської Google Ireland Limited, користувачі Apple – люксембурзької iTunes SARL. Це означає, що податкові платежі з наданих послуг компанії платять в цих юрисдикціях, а український бюджет від цього нічого не отримує.
Обговорювали це питання Віталій Наконечний, керуючий партнер адвокатської групи «GNS PARTNERS», Олена Макєєва, представник міжнародної аудиторської компанії, Дар’я Володіна, глава підкомітету з питань правового забезпечення податкових органів Комітету ВР з питань фінансів.
“Питання в тому, що це імплементація плану дій антиофшорного законодавства, яке не входить до мінімального пакета. В європейських країнах дуже важко розуміють як правильно імплементувати ці норми, а ми трохи передчасно почали боротися з цим, не розуміючи до кінця як повинен бути імплементований цей стандарт. Мені здається, що ми повинні повернутися до букви закону, щоб подивитися, чи все правильно там написано. Для цього нам потрібен час “, – говорить Олена Макеєва.
У той же час, Віталій Наконечний зазначає, що в законодавстві прописана норма, де вказано, що нерезидент, який почав господарську діяльність до реєстрації у контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими.
“Така норма існує дуже давно, однак вона є” банкетної “, адже відповідальності за це немає. Мета всього цього – ввести механізм, щоб була можливість контролювати. Податкова приводила ряд прикладів, коли стадіони продавали за три копійки за оформлення майнового права, тому було важко поставити це на облік. Але я згоден з тим, що насправді ми дуже швидко біжимо.
Справа не в Податковій. Але потрібно було б трохи почекати, щоб мати більш конкурентну перевагу з іншими країнами. Ефективність податкових органів становить лише 3% “, – говорить експерт.
Олена Макеєва говорить про те, що норма нова, тому жодна з компаній не могла стати на облік. Крім того, перелік документів для реєстрації дуже великий. Але сама процедура прописана.
“Такі зміни в законодавство не можна називати сумбурними, адже був зроблений план. Але я нагадаю, що закон не має зворотної дії. Адже з 1 січня цей закон діє, але компанії-нерезиденти мають час до 1 липня встати на облік в Україні.
Що стосується переліку документів і механізмів, які супроводжують цей процес, сьогодні вони в процесі розробки.
На мою думку, треба провести консультації з представниками компаній. Також Кабмін повинен піти назустріч бізнесу, зробивши “знижку” на коронавірус і карантин. Тоді це буде діалог з бізнесом і владою “, – резюмує Дарина Володіна.