На тлі нестабільної ситуації в Казахстані сколихнулася ситуація і на світових енергетичних ринках. Ця країна є найбільшим у світі експортером урану, провідним виробником нафти та вугілля. Зокрема, днями в Лівії суттєво почала дорожчати нафта через перебої із постачанням у Казахстані. Загалом ціни на нафту можуть досягнути жовтневого піку та, залежно від рівня перебоїв, підвищитися до тризначних показників.
Як протести в Казахстані можуть вплинути і на без того хитку ситуацію в економіці та енергетиці України – в студії телеканалу «Перший Діловий» обговорювали з Олександрою Решмеділовою, політологом, аналітиком фонду громадської дипломатії.
Зокрема, вона наголосила, що Україна пов’язана економічно з країнами пострадянського простору дуже міцно.
«Казахстан, скажемо, в певних інтеграційних процесах і відкритті своїх… лібералізації ринків, енергетичного, в певній мірі, крокував дещо на випередження з Україною. І якщо ми вчасно зможемо навчитися на помилках казахських і не допустити їх в себе, або якимось чином змінити домовленості або намагання… У нас же є велика кількість зобов’язань перед Європейським Союзом, перед Міжнародним валютним фондом. Я просто нагадаю, що навіть власний видобуток газу ми будемо вимушені з часом спочатку 50%, а потім з часом повністю продавати виключно за цінами хабів. Ми до кінця не знаємо, скільки коштує реальна ціна власного видобутку. В нас дуже залишається багато таких плям, які не дають прозорості ціноутворення», – зазначає експерт.
У перспективі реально ми будемо змушені виходити на вкрай важкі цінові показники, які для багатьох українців будуть не просто важким зашморгом, будуть непідйомними, наголошує вона.
«Не хочу малювати якісь апокаліптичні картини. Просто це – реалістична ситуація. Просто розумні люди вчаться на чужих помилках, а нерозумні взагалі не вчаться – ні на власних, ні на чужих. Тому тут питання, яким шляхом будемо рухатись ми. За тим, що нам все-таки пропонує цивілізований світ і в яку так звану «прірву» він нас дещо веде. Тому що ми так само можемо просто стикнутися, що ми будемо виснажувати наші надра. Подивіться, що у нас стається, наприклад, з деревиною. Як ми всеодно… незважаючи на обмеження – всеодно Європа зацікавлена купувати ліс, наприклад. Але під виглядом дров чи іще якісь варіанти. Тому виснаження йде на рівні ресурному. Ми не створюємо нічого з доданою вартістю, що могло посилювати наш економічний стан», – резюмувала аналітик.
Стрічка новин 
