У Міністерстві розвитку економіки заявили, що відомство розраховує на 12 млрд гривень від великої приватизації в наступному році. Мала приватизація в цьому році принесла до держбюджету понад 2,5 млрд гривень.
“Станом на 15 грудня проведено 419 успішних аукціонів з оголошеної вартості понад 809 млн грн. Зростання ціни на аукціонах становить 307%. Дохід від продажу склав понад 2,5 млрд грн при плані в 400 млн грн”, – зазначено в повідомленні міністерства.
При цьому в 2019 році до державного бюджету від приватизації перераховано 549,471 млн гривень. На думку Мінрозвитку економіки, конкретний приклад успішної приватизації – продаж готелю “Дніпро”, рекорд продажів якого становить 1 млрд 111 млн 111 тис. грн.
Зазначено, що приватизація спиртових активів принесла більше ніж 1 млрд гривень. Вже продано 18 спиртових активів.
“Одним з останніх важливих рішень стало розблокування великої приватизації. За оцінками, бюджет наступного року має отримати 12 млрд гривень”, – зазначили в Міністерстві.
Раніше у Фонді держмайна підкреслили, що приватизація державного майна в 2020 році принесла до державного бюджету в п’ять разів більше, ніж торік.
За даними опитування КМІС, доручення президента України Володимира Зеленського почати підготовку великих державних компаній до приватизації в тій чи іншій мірі схвалюють 37% українців.
Водночас 41% респондентів негативно ставляться до доручення Зеленського почати продаж державного майна, а 20% вагаються з відповіддю.
Свою думку з цього приводу висловив Дмитро Яблоновський, незалежний експерт.
“Проблеми в кожному з підприємств, яки збираються приватизувати – абсолютно різні. Я, зокрема, з колегами вивчав інформацію по “Президент-готелю”. Виявилося, що він зданий в оренду на кільканадцять років. До того ж є певні обмеження щодо відчуження об’єкту на час тривалості оренди. Окрім того, є судові позови з боку орендар, які заважають приватизації. З одного боку – абсолютно працюючий бізнес, з іншого – хтось колись підписав договір оренди, який зробив цей готель обтяжливим для держави.
Якщо дивитися на Об’єднану гірничо-хімічну компанію, це – ресурсне нормальне підприємство. Але там немає нічого стратегічного, через що потрібно зберігати держану власність. Одеський припортовий завод – взагалі окрема історія корупційних схем з власними скелетами у шафі. На заводі “Більшовик” останні чотири роки були великі збитки. По обленерго та теплоцентралям – там своя специфіка. Це фактично регіональні монополії.
Загалом, тут немає односкладної відповіді, адже у кожного з цих підприємств є свої суди, свої проблеми. Саме тому уряд і назначив інвестиційних радників, які не будуть продавати все через Прозорро, а будуть вивчати інформацію по кожному з підприємств, аби порадити державі, як продати їх вигідніше” – говорить спеціаліст.
Дмитро Яблоновський відзначив, що інвестиційний радник визначається на окремому конкурсі, де є велика конкуренція між аудиторськими фірмами та інвестиційними банкірами. Уся інформація відкрита. Відмінність “Великої приватизації” від малої у тому, що вона буде мати певні умови приватизації, а не буде простим продажем на аукціоні.
Весь процес спрямований на те, щоб залучити максимальну кількість учасників на ці торги, і ціна буде цілком залежати від оцінки радників.
“За цей рік було продано об’єктів Укрспирту майже на 1 млрд гривень, при чому по всіх було зростання ціни від стартової. Також було продано “Готель Дніпро”. Ми бачимо, що мала приватизація працює. До того ж певні обєкти малої приватизації за обсягом і ціною активів є більшими, ніж ті, що підпадають під Велику приватизацію. Я не бачу проблем з тим, щоб продавати карантин, але, звичайно, треба зважати на особливості і поради інвестиційних радників” – резюмує фахівець.
Стрічка новин 
