За останні два роки бюджет «на дороги» збільшився утричі. У наступному році він перевищить бюджет Міноборони, і може зрівнятися з бюджетом на всю медичну систему. При цьому на так зване «Велике будівництво» з коронавірусного фонду виділили 36 мільярдів грн, а тендери щодо ремонту доріг виграють шість обраних компаній, для перемоги яких навіть внесли зміни до вимог тендерної документації.
За словами ексрадника голови Офісу президента Ігоря Уманського, за дивним «збігом обставин» новим вимогам тендерної документації відповідає тільки шість компаній – улюбленці «долі», або «картель», як їх називають колеги. При цьому ці компанії не завжди будують дороги безпосередньо, а перепродають підряди субпідрядникам з дисконтом 30-40%.
«Майже кожен місяць уряд почав шукати у кого ще можна відібрати та направити на «благородну мету» — «ручки» тремтять від можливостей. То 2 млрд чергових додадуть, то держбанки схилили видати чергові мільярди. «Їх не зупинити» – у жерло апетиту йде все. Знімають з будівництва онкоцентру більше ніж 100 млн – на дрібнички для них, але не для онкохворих. Кого турбують онкохворі?! «Дурнів» не так багато. МВФ вимагає аудит як Коронавірусного фонду, так і «Укравтодору”». Уряду його робити страшно. Країна наближається до економічного Армагеддону», – написав Уманський на своїй сторінці в соцмережах.
Свою думку з цього приводу висловив Юрій Ніколов, журналіст-розслідувач.
«Галузь тепер, фактично, легально картелізована. Тобто картелізація вже відбулась і зростання цін, що є кінцевою метою будь-якого картелю вже відбулось. Це є наслідком роботи нових правил, які впроваджував цілеспрямовано “Укравтодор”», – зазначив він.
Також Ніколов скептично ставиться до того, що правоохоронці зацікавилися тендерами «Укравтодору».
«По-перше, велика справа, яку веде Нацполіція із залученням СБУ стосовно лідера, фаворита, «Укравтодору», автомагістралі «Південь» по тернопільському тендеру, ціною мільярд гривень, вона мені дуже подобається, оскільки вона взагалі виникла. Поліція провела судову експертизу, яка довела конкретно збитки… Але от чи я вірю, що все буде дорозслідувано? Ну, на жаль, ми живемо в Україні, в якій справи кримінальні часто відкриваються і закриваються виключно через якийсь політичний контекст. Якщо покровителі картелю і поліція через певний час домовляться про перерозподіл якихось сфер впливу – ця справа теж може згинути. І, до речі, ознака цього вже є, оскільки ми знайшли дані про це кримінальне провадження у судовому реєстрі. Як тільки ми його знайшли, встигли побачити, воно звідти зникло, воно було зачищене кимось», – розповів Ніколов.
Водночас він вважає, що уникнути картельної змови на такому ринку – надто складно. Адже на ньому не може бути сотні компаній. Журналіст нагадав як Максим Нефьодов, який свого часу і започаткував систему «Прозорро», розповів: «Якщо на будь-якому ринку, тендері, залишається можливість для участі 4 компаній – вони змовляться завжди. Чого б це не стосувалося». Він вважає, посилаючись на аналіз, який робили журналісти і щодо закордонних ринків, і українських, і навіть російського – конкуренція може впливати на якість і ціну тоді, коли на ринку залишено щонайменше десять фірм.
Також журналіст-розслідувач вважає неправильним те, що компанія «Дорцентр», яка має слідкувати за якістю доріг та здійснювати контроль, входить до складу «Укравтодору”. Контроль необхідно передоручити не наближеному до «Укравтодору» органу, переконаний він.
Також експерт розповів про те, що на тих тендерах, де конкуренція стала все-таки можливою через послаблення правил (дрібних тендерах), там ціни на асфальт відповідають ринковим, а на великих тендерах – ціни перевищують навіть моніторингові ціни самого «Укравтодору».
«Саме на ці велетенські тендери і припала більша частина всіх підрядів «Укравтодору» у 2020 році. Із суперобмеженою конкуренцією. На них маржа подекуди, за нашою оцінкою, сягала 40%. А те, що відбувається на бетонній дорозі Н-31 у Дніпропетровській області, яку зараз тягнуть – не піддається жодному розумінню. Там вартість одного кілометра дороги зросла втричі, у порівнянні з ремонтом у 2018 році…».
Він зазначив, що журналісти порівняли тендери на таку ж дорогу у сусідній, Полтавській області. Там 12 млрд грн витратили на 80 кілометрів дороги, а у 2020 році — такої ж суми вистачило лише на 30 кілометрів аналогічної дороги.
Також він розкритикував прописані вимоги у законі до доходу компанії за попередній рік, зокрема, те, що компанія повинна мати дохід тотожний майбутньому тендеру.
«За інтегральною оцінкою можна говорити про те, що ми 20% всіх грошей банально втратили, тобто ми не доотримали кожен п’ятий кілометр в Україні», — резюмував експерт.
Стрічка новин 
