Станом на 1 січня 2022 року борг Пенсійного фонду із позик, які залучалися з єдиного казначейського рахунку для покриття касових розривів фонду, становив 70,25 млрд грн. Такими є дані Державної казначейської служби.
Борг складається з: 8,175 млрд грн – за позиками 2021 року (на 01.12.2021 – 14,8 млрд грн, на 01.10.2021 – 13,25 млрд грн, на 01.08.2021 – 9,45 млрд грн); 14,03 млрд грн – за позиками 2020 року; 48,05 млрд грн – заборгованість за 2007-2014 роки.
За даними ДКСУ, у 2021 році було зібрано ЄСВ (надходить до Пенсійного фонду та фондів соцстрахування) на суму 349 млрд грн, що на 18,6% більше, ніж у 2020 році.
Раніше Пенсійний фонд повідомляв, що його доходи у січні-листопаді становили 460,06 млрд грн – це на 43,2 млрд грн більше (+10,4%), ніж за 11 місяців 2020 року.
Витрати Пенсійного фонду на пенсійні та інші виплати за цей період становили 475,71 млрд грн. Таким чином, дефіцит ПФУ за січень-листопад 2021 року – 15,65 млрд грн.
Подробиці теми розповіла провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченка в ефірі телеканалу «Перший Діловий».
«Зростання ЄСВ відбулося за рахунок зростання зарплат. Фактично це єдина причина, завдяки якій зросли доходи ЄСВ. Тому що кількість штатних співробітників та загальна кількість застрахованих користувачів, які робили свої вклади протягом року, фактично не змінилася. Звичайно в цих процесах була певна циклічність, проте збільшення доходів по ЄСВ повністю пов’язане зі зростанням зарплат. У тому числі й мінімалки», — сказала фахівець.
Також вона прокоментувала загалом обсяг підтримки Пенсійного фонду України коштами державного бюджету. І як так вийшло, що борг Фонду перед Держказначейством збільшився на 8 млрд гривень.
«Це такі хитрощі нашого Міністерства фінансів. Оскільки, по суті, цей борг – це позаплановий дефіцит ПФУ. Адже спочатку до бюджету ПФУ було закладено занижені показники дефіциту. Цього року бюджет ПФУ переглядався тричі та після завершення очікування від надходжень ЄСВ підвищили, а цей показник було вказано неправильно. Показник дефіциту, по суті, залишився на рівні близько 21 млрд гривень. Виходить, коли ПФУ не вистачало грошей на виплату пенсій, йому доводилося брати гроші з казначейського рахунку. По суті, це просто така прихована форма дефіциту Пенсійного Фонду», — вважає вона.
Також експерт назвала минуле різке скорочення ЄСВ – повною безвідповідальність уряду, який крім цього нічого фактично не зробив.
«Йдеться про безвідповідальну поведінку наших чиновників та наших законодавців. Коли різко скоротили ЄСВ, перед цим не провели з українським бізнесом жодних роз’яснювальних робіт. Держава щодо цього зовсім нічого не зробила. Звичайно ж, сам бізнес давно цим апелював, а черговий транзитний уряд просто на це погодився», — зазначила вона.
Раніше міністр фінансів України зазначив, що пенсійна реформа, що включає накопичувальну систему грошових коштів, почне діяти за планами до 2023-2024 років.
Сергій Марченко повідомив, що очолюване ним відомство бере участь у розробці та запуску Пенсійної реформи в Україні, оскільки для її впровадження необхідно знайти фіскальний простір.
Стрічка новин 
