НАЕК “Енергоатом” підтримав створення наглядової ради, але після прийняття спеціального закону про його повноцінну корпоратизацію. В «Енергоатомі» також критикують оголошений Міненерго конкурс з відбору незалежних членів наглядової ради.
“Тільки повноцінна корпоратизація після прийняття спеціального закону дозволить створити акціонерне товариство з урахуванням кращих світових практик корпоративного управління й уникнути негативного досвіду корпоратизації в Україні. І тільки в такому суспільстві можливо буде створити ефективний колегіальний орган нагляду”, – повідомили в прес-службі НАЕК.
Керівник компанії назвав оголошення Міністерством енергетики відбору кандидатів на чотири вакантні посади незалежних членів наглядової ради “Енергоатому “неприпустимим, деструктивним і неможливим для реалізації”.
На його думку, робота Наглядової ради на даному етапі, до проведення корпоратизації, призведе до управлінського хаосу і значних фінансових втрат, враховуючи, що тільки винагорода кожного члена наглядової ради складе 300 тис. грн на місяць.
У НАЕК стверджують, що політика Міненерго стає зрозумілою: довести компанію до банкрутства. Адже борги перед “Енергоатомом” за останній місяць зросли ще на один мільярд і досягли майже 24 млрд грн. Потім НАЕК, за словами керівництва компанії, хочуть передати в приватну власність.
Питання формування наглядової ради розглядалося на нараді в Кабінеті міністрів, в ході якого всі присутні погодилися з підходом “Енергоатому”, але в його протоколі згодом з’явилися питання щодо створення наглядової ради без корпоратизації та спеціального закону, а також про передачу ядерних установок і матеріалів в приватну власність.
Наказ Міненерго про оголошення конкурсного відбору на посаду незалежного члена наглядової ради ДП датований 28 жовтня. Саме конкурсне оголошення відсутнє на ресурсах уряду, Міненерго і Мінекономрозвитку.
Про стосунки між державою й атомною енергетикою говорить заступник директора комунікацій “Енергоатому” Олег Слободян.
«Керівництво «Енергоатому» не шукає винних в цій ситуації, – наголошує Олег Слободян. – Воно намагається знайти шляхи виходу з цього непорозуміння, яке склалося. І те, що є певні непорозуміння з Міністерством енергетики, це дійсно так.
Але я гадаю, що це тимчасове явище. Тому що з Міністерством енергетики є діалог. З Кабміном є діалог. Я думаю, що шляхи вирішення цієї кризи все ж таки будуть знайдені.
Що ж стосується безпосередньо прес-релізу Міненерго, в якому була зазначена дана інформація, то ключ до розгадки ситуації, мабуть, потрібно шукати дійсно в балансових обмеженнях”.
Але ж виникає питання – чи не є цей прогнозний баланс технічно продуманим способом збільшення прибутків ТЕЦ та ВДЕ і їхніх добре відомих власників?
Експерт наголошує, що в нього як посадової особи немає достатніх підстав, щоб робити публічні однозначні висновки з цієї проблематики. Проте Слободян наводить лише один факт. В період пікового обмеження атомної галузі обсяг електроенергії, яку виробляли теплові станції, перевищив обсяг, який виробляли атомні станції.
Це взагалі уперше трапилося в історії атомної енергетики й часів незалежної України.
Чому так трапилося? Які були причини? Чи був тут умисел? Не нам розбиратися. Це вже питання інших органів, вважає Олег Слободян.
В Міненерго виправдовуються, мовляв, відбувається неправильне розуміння прогнозного балансу. Мовляв, баланс не вказує, скільки виробляти електроенергії, а є розв’язанням задач зі збалансованості. Експерти нарікають на штучність створення проблеми.
“Між тим атомна генерація – це дійсно базова генерація в енергетичному секторі, наголошує заступник директора комунікацій “Енергоатому”. – На цей час атомна генерація виробляє близько 53 відсотків всієї електроенергії в Україні. І це означає, що фактично кожна друга лампочка в українських домівках живиться від електроенергії, яку виробляє наша атомна галузь.
В чому плюс атомної генерації? Це ж найдешевша електроенергія, екологічно чиста, стабільна. І вона не потребує якихось додаткових вливань і додаткових механізмів для розвитку, якщо, власне кажучи, вона вже працює.
Але на цей момент ми маємо те, що в роботу атомної галузі постійно втручаються державні органи, зокрема й Міністерство енергетики. Що дійсно не дозволяє атомній галузі працювати так, як слід.
Звичайно, це питання хвилює керівництво «Енергоатому». І плюс до цього велика проблема є в самому енергоринку. Він функціонує таким чином, що продукує взаємні борги між самими учасниками ринку”.
Якою ж насправді є мета прогнозного балансу від Міненерго?
«Прогнозний баланс у квітні місяці обмежив потужність атомної галузі з 80,6 мільйона кіловат-годин на рік до 73,7 кіловат-години на рік. Досить суттєво зменшив – більш ніж на 6 відсотків. Чи були в цьому причини?” – риторично питає експерт.
Ми в “Енергоатомі” вважаємо, що причин для такого обмеження не було, – наголошує Слободян. – Тим більше, що ці балансові обмеження вплинули на технічні процеси функціонування атомних станцій, безпосередньо – енергоблоків. Обмеження суттєво змістило графік планових робіт з обслуговування енергоблоків ближче до кінця року.
І тому й виникла проблема, про яку я кажу. Ремонти енергоблоків змістилися якраз із-за балансових обмежень. Відповідно, ядерне паливо, яке було в ядерних реакторах, на той час не встигло пройти весь цикл. Воно було не відпрацьоване.
На початок листопада вже були у готовності до запуску другий і четвертий енергоблоки Запорізької АЕС. Але ж знову виникли проблеми виходу на робочі потужності».
То ж результат надмірного втручання держави в роботу атомної галузі цілком закономірний: атомна енергетика як базова галузь поступилася за обсягом виробництва першим місцем електроенергії ТЕЦ.
За словами експерта, про це й вестимуться конструктивні перемовини з Урядом – а саме про зменшення державного тиску на галузь.
Нагадаємо, в липні атомні електростанції виробили електроенергії удвічі більше, ніж ТЕЦ.
Також раніше повідомлялося, що українські АЕС суттєво скоротили вироблення енергії.
Стрічка новин 
