Рада бізнес-омбудсмена (РБО) в 2020 році отримав 1,19 тис. скарг від бізнесу на дії Державної податкової, митної та фіскальної служб, що на 120 звернень більше в порівнянні з 2019 роком, а в цілому кількість отриманих звернень минулого року збільшилася на 91 – до 1,73 тис.
“За 2020 рік Рада бізнес-омбудсмена отримав +1737 скарг і завершив розслідування +1159 справ, що відповідно на 9% і 2% більше в порівнянні з 2019 роком”, – вказала РБО в річному звіті, оприлюдненому в середу.
При цьому скарги щодо податкового блоку склали 64%, на дії правоохоронців – 12%, на дії державних регуляторів – 5%, з митних питань – 4%, зазначено в звіті.
“Не дивлячись на мораторій на більшість податкових перевірок і скорочення скарг з цього предмету, кількість звернень бізнесу з податкових питань в загальному зросла на 14% в порівнянні з 2019 роком (з 981 до 1117 скарг). Зокрема, втричі зросла кількість скарг по блокуванню податкових накладних (з 95 до 273), на 63% – по внесенню до списків ризикових платників податків (зі 127 до 207), на 36% – на невиконання рішень суду про реєстрацію податкових накладних (зі 108 до 147) “, – констатують в Раді бізнес-омбудсмена.
Згідно з даними бізнес-омбудсмена, більшість скарг у 2020 році подали українські компанії (89%), переважно – представники малого і середнього бізнесу (76%). Традиційно найбільш активними за кількістю поданих звернень були представники оптової торгівлі (26%), виробництва (12%), агробізнесу (12%), нерухомості (11%) і приватні підприємці (10%).
Робота Ради з держорганами і його рекомендації вплинули, зокрема, на запуск механізму інформування підприємства про причини його внесення в списки ризикових платників податків і способах вийти з них. Крім цього, відновилася регулярна робота Експертної ради з питань підготовки узагальнюючих податкових консультацій, поновилися показники системи електронного адміністрування ПДВ у платників, реєстрація яких була анульована і згодом відновлена.
Свою думку з цього приводу висловила Тетяна Коротка, заступник бізнес-омбудсмена.
“Згідно з нашою статистикою, близько 90% наших рекомендацій реалізовані державними органами, а 10% – перебувають під нашим щільним моніторингом. У разі порушення прав бізнесу, ми продовжуємо співпрацю з державним органом і проводимо постійний моніторинг, яким чином виконуються рекомендації по відновленню цих прав”, – говорить експерт.
Тетяна Коротка зазначає, що причинами скарг з боку бізнесу є блокування податкових накладних, а також внесення компаній до переліку ризикових. З боку бізнес-омбудсмена ці скарги швидко та ефективно вирішуються. Тому, підприємці можуть співпрацювати з Радою, знаючи про зворотний зв’язок.
“Потрібно вказувати реальні причини блокування податкової накладної. В такому випадку вирішилося б питання недовіри з боку бізнесу до податкової служби. Якби кожен відповідний співробітник ДПС у всіх регіонах вказував би причину, тоді компанія одразу б розуміла, або причина об’єктивна, або просто є зловживанням з боку Податкової служби.
Ми давно вже бачимо тенденцію того, що питома вага українських компаній збільшується, а міжнародних компаній – зменшується. Але тенденція є повільною, тому говорити про ґрунтовні зміни не можемо”, – говорить фахівець.
Тетяна Коротка зазначає, що великий бізнес скаржиться також до Ради бізнес-омбудсмена, але у нього є власні інструменти для захисту своєї роботи. Крім того, у великого бізнесу краще налаштовані процеси роботи і менше ризиків нарватися на проблеми з боку державних органів. Також є більше можливостей залучати більше кваліфікованих консультантів: аудиторів, юристів і тощо. Однак великий бізнес також звертається до Ради бізнес-омбудсмена.
“Я вважаю, що взагалі формування Ради бізнес-омбудсмена – це революційний крок вперед, тому що Рада є новітнім прогресивним інструментом. Як ми бачимо, саме професійна робота Ради, його неупередженість, професіоналізм і порядність співробітників просто довела, що можна робити свою роботу неупереджено , правильно і відповідно до кращих світових стандартів “, – резюмує експерт.
Стрічка новин 
